Події 1968 року ці люди пам'ятають так, ніби вони відбулися учора. А від дня введення військ країн-учасниць Організації Варшавського договору у Чехословаччину пройшло сорок років. Операція під кодовою назвою “Дунай” мала на меті змінити політичне керівництво країни і встановити у Чехословаччині лояльний СРСР режим. Протягом 36 годин армія країн Варшавського договору, не зустрівши протидій з боку тамтешніх військ, встановила повний контроль над територією. Бойові дії майже не велися. На радянських солдат нападало лише місцеве населення. В результаті загинуло за одними даними 11, за іншими 70 військових.

Микола Москаленко, учасник операції “Дунай”: “У містечку Бруно, це шахтарське містечко, було все добре. Далі — не дуже. Кожний по-різному сприймав, вся лозунги були. Ми йшли, дійшли і повернулися”.

У залі будинку офіцерів — не так багато людей, як це буває під час військових урочистих заходів. Прийшли місцеві ветерани, гості та члени інших міських ветеранських організацій “Честь”. З нагоди річниці воїнам інтернаціоналістам вручили медалі.

Колишні військові не задоволені, що історію переписують чи то переосмислюють. Вони ж бо вірили, що допомагають братському народові у боротьбі із контрреволюціонерами і запобігають війні.

Анатолій Гопта, учасник операції “Дунай”: “Є один святий закон — присяга. І там слова: я завжди готовий виступати за наказом керівництва держави на захист своєї Батьківщини, СССР. Якщо б кожний почав давати оцінку, робив так, як він вважав за потрібне, то це була б не дисципліна і не армія”.

Учасники операції “Дунай” переконані — про події 1968 року правдиво не розкаже ніяка книжка, лише вони. Сорокову річницю введення військ до Чехословаччини інтернаціоналісти вважають святом. Перш за все тому, що вони залишилися живими.

Автор Юлія Крук

Камера Андрій Пеньківський