Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Із хабарем 5 тис. $ у Бердичеві затримали медиків Райківської виправної колонії
Chatbox машина времени
)) (185.72.246.198) -будут тебя ...
Time 21:59 - 14-08-2017
Із хабарем 5 тис. $ у Бердичеві затримали медиків Райківської виправної колонії
Chatbox ))
машина времени (46.118.202.160) ...
Time 12:16 - 14-08-2017
Із хабарем 5 тис. $ у Бердичеві затримали медиків Райківської виправної колонії
Chatbox машина времени
экс-дэпутат убийца лозинский в ...
Time 10:43 - 14-08-2017
Найкращі юні читачі Катерина Бурлака та Андрій Марков представлятимуть Бердичів на обласному етапі «Книгоманії-2017»
Chatbox Аноним
Я так и знал что Андрей прбедит
Time 15:55 - 08-08-2017
Міський етап конкурсу «Найкращий читач України – 2016» віднайшов своїх переможців
Chatbox Аноним
Андрей супер, Андрей класс, кто ...
Time 11:50 - 08-08-2017
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Золотий Сазан
Наша вода
ОДПІ
Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

Його життя завжди було вершиною...

Time Додано: понеділок, 11 лют. 2008, 06:00 ( більше 9 року назад )

Сніговому Барсу Віктору Пастуху 8 лютого мало б

Його життя завжди було вершиною...

виповнитися 51. Уродженця Бердичева знають як заслуженого майстра спорту, талановитого вченого та видатного альпініста. У сьомій школі, яка носить ім’я Віктора Пастуха, провели вечір пам’яті на його честь. На зустріч прийшли близькі, друзі та ті, хто знав славного земляка.

Антоніна Гранківська, директор ЗОШ № 7: "Віктор Пастух прийшов у 65-році до першого класу школи № 7. Його за ручку привели тато Іван Макарович та мама Надія Розумниківна. Він навчався на "відмінно". Це заслуга не лише вчителів, а й батьків. Він ріс кмітливим та енергійним, любив збирати марки й цікавився театром та музикою. Але його захопив спорт. Особливо альпінізм. На жаль, Віктора немає з нами вже 11 років. Але він залишився у пам’яті. Його друг Василь сказав, що гори його забрали. Та, мабуть, його забрало небо. І він світить яскравою зіркою".

Катерина Свінтак, колишня старша піонервожата ЗОШ №7: "Він ніколи не відставав від інших дітей. Збирали металолом, макулатуру - і він із нами. Він завжди допомагав у змаганнях. Пам’ятаю його жвавим, хорошим та гарним хлопчиком".

У цій кімнаті вчився Віктор Пастух, саме тут стояла його парта. У школі № 7 про альпініста знають учні всіх класів.

Вікторія Мазур, учениця 3 класу ЗОШ № 7: "Мені дуже подобається сидіти на цьому місці, де сидів Віктор Пастух. Він був мужньою, хороброю людиною. Я хочу бути схожою на нього".

Олег Сич, учень 3 класу ЗОШ № 7: "Нам випала честь сидіти за цією партою, де раніше сидів сам Віктор Пастух. Він спочатку вчився у школі № 7, а потім перейшов до школи № 1 та закінчив її із золотою медаллю".

Старшокласники збирають пошукові матеріали про "Пастуха снігів" - так часто називають альпініста. У музеї історії школи - експозиція, присвячена життєвому шляху Віктора Пастуха. На Землі - 14 точок висотою 8 тисяч метрів над рівнем моря і вище. Підкорення хоча б одного восьмитисячника альпіністи вважають гросмейстерським рубежем. Серед більш ніж 30 таких українських спортсменів - наш земляк Віктор Пастух.

Катерина Лисак завідувачка музеюЗОШ № 7: "Саме завдяки пошуковій групі та адміністрації школи ми зібрали велику інформацію про Віктора Пастуха. Ми ходили до його батьків. Створили цей куточок. І продовжуємо поповнювати шкільний музей".

На вечір пам’яті Віктора Пастуха до школи щорічно приходить його батько. Майбутній альпініст виховувався у сім’ї лікарів. Він відвідував три школи: загальноосвітню, музичну та спортивну.

Іван Пастух, батько альпініста: "За своє коротке життя він мав 5-6 травм. Та дуже хотів стати льотчиком. Це була мрія. Я, як лікар, сказав йому: " Тобі ніколи не бути льотчиком". Та його кликала висота. Починаючи із шкільних років, він брав участь у клубі "Ентузіаст" під керівництвом Є. М. Винопала та його дружини

Н. П. Винопал. Велику роль зіграла у його вихованні школа Лонського".

За фахом син Івана Макаровича був лікарем- ортопедом. Здобуття медичної освіти пов’язало долю Віктора із Харковом, колискою українського альпінізму.

Іван Пастух, батько альпініста: "Із шести років навчання у Харківському медичному університеті він п’ять років працював у 4-й поліклініці міста Харків: санітаром, фельдшером. Хотіли залишити його лікарем. Він був викладачем у медичному інституті на кафедрі ортопедії.

Що ще сказати? Нас радують онуки. Вони залишилися великими патріотами, як і Віктор. Вони люблять свою Україну та народ. Ростуть інтелігентними людьми".

Іван Макарович розказував школярам про звички та уподобання свого сина, який раз і назавжди вирішив для себе: "Краще гір можуть бути тільки гори". Батько Віктора Пастуха згадував пісні, які колись співав із сином.

Прикладом для молоді назвав "найкращого альпініста серед лікарів та найкращого лікаря серед альпіністів" заступник міського голови Іван Демусь. Поняття "заслужений майстер спорту", "маршрут найвищої категорії складності" та "Гімалайська експедиція" для Віктора Пастуха стали звичними. Саме про таких, як він, поетичні рядки "В горах моє серце..." Життя зірки українського альпінізму завжди було вершиною, покликом долі, говорить журналіст Анатолій Кондратюк. Людиною-лідером, джерелом великої енергії назвав свого однокласника Василь Верещинський. Спортсмен вписав славні сторінки в історію вітчизняного та світового альпінізму. Учні-пошуківці розповідали про його сходження. Віктор Пастух здолав гірські вершини Кавказу, Тянь-Шаню та Паміру. Він підкорив найвищі вершини в Гімалаях: Головну Канченджангу, Середню та Південну. Безстрашний альпініст піднявся на вершини Джаулагірі, Аннапурну, Лаодзе та Манаслу. Кожним сходженням він виконував Державну програму "Прапор України на найвищих вершинах світу".

У 96-му році спортсмен взяв участь в експедиції на Шиша-Пангму. Гора з ласкавим ім’ям прийняла його і не відпустила. 6 жовтня 96 року Віктор Пастух із Геннадієм Василенком потрапили під лавину.

"Палає серце в хуртовині сніжній...", - написав у вірші про нашого земляка випускник сьомої школи Олександр Буняк. Ім’я відомого альпініста, який залишив свій слід на даху світу, стало вічністю. Він не повернувся з бою за останню вершину, та повернувся до людей пам’яттю про героїчні вчинки.

Автор: Вікторія Кучерява

Камера: Віталій Сінєльніков





Chatbubbles Коментарів: 0


Додати коментар: