Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox :)
Дивно наші люди розуміють свобо ...
Time 00:30 - 05-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Татьяна
Для Директор школи (23.235.227. ...
Time 23:57 - 04-09-2017
Тротуарною плиткою вистеляють підхід до майбутньої дитячої поліклініки
Chatbox Вася Бакс
для Аноним (91.229.240.90) -моз ...
Time 22:45 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Батько
Погоджуюся з попереднім комента ...
Time 22:40 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Дядько
Моя дівчина,наразі дружина прац ...
Time 22:34 - 04-09-2017
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Золотий Сазан
Наша вода
Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

У художній школі свої роботи презентували “ловці миттєвостей”

Time Додано: четвер, 17 вер. 2009, 06:00 ( близько 8 року назад )

Для однієї частини цих людей життєвою необхідністю є написання картин, інша ж — мабуть, і уві сні клацає затвором фотоапарату, обидві — вирішили поспілкуватися між собою у рамках творчої зустрічі, що відбулася у художній школі. Зі слів керівника фотоклубу “Бердичів” Василя Мельника, він та його колеги вирішили представити виставку своїх робіт саме у цих стінах, аби почути відгуки викладачів “художки”, їхні поради, спільно проаналізувати результати праці фотохудожників. Такий аналіз і дружня критика — це завжди корисно, вважають останні, іноді самому себе об’єктивно не оцінити.

У художній школі свої роботи презентували “ловці миттєвостей”

Володимир Поліщук, член фотоклубу “Бердичів”: “Нам була цікава точка зору художників, адже ми часто зустрічаємося й спілкуємося у звичайному житті. Нам було цікаво, чому так, а не інакше, на що потрібно звернути увагу. Ми бажали помітити, які з робот найбільше привернули увагу педагогів. Художник обов’язково помітить у роботі щось таке, адже він відтворює теж саме, але за допомогою пензля.”

Анатолій Горобчук, член фотоклубу “Бердичів”: “Критики багато не буває. Це є аргумент на користь того, що має існувати постійне живе спілкування. Ділити людей на просто художників й фотохудожників, на мою думку, не має сенсу. Усі вони — митці, які за допомогою різної техніки займаються відображенням одного й того самого — життя.”

Щодо дружньої критики... Якщо першого у цій зустрічі вистачало, то стріл останньої на свою адресу фотохудожники так і не дочекалися. Роботи членів фотоклубу вразили і учнів школи, і її викладачів. Мало не кожна фотографія, на думку педагогів, передає широку гамму почуттів. Використовувати експонати виставки як навчальні посібники, не просто можна, але й потрібно, наголошують викладачі школи.

Анатолій Запорожан, викладач Бердичівської художньої школи: “У цих роботах ми бачимо простір, бачимо душу... Якщо брати пейзаж, то там відчувається перспектива повітряна, перспектива лінійна, відчувається конкретність переднього плану й розмитість заднього... На цих роботах можна вчити дітей сприйманню Всесвіту у тримірному просторі. Що ж стосується портретів, то кожен з них конкретний й колоритний.”

Усім колективом художники стверджують: твори бердичівських фотомайстрів — “живі”, вони “дихають”. У закордонних колег — комп’ютер, у бердичівлян — уява й душа. Як приклад, демонструють роботи європейців. Їх директор “художки” Микола Яцюк називає гарними й мертвими. Фото місцевих талантів так само “консервують” час, але від них віє світлом й теплом.

Ірина Жарчинська, викладач Бердичівської художньої школи: “Эта выставка вызвала во мне доброе, знаете ли такое, радостное состояние. Очень красиво! Каждая фотография прекрасна по-своему. Очень приятно, что то, что мы видим — не глянцевая картинка какого-нибудь иностранного журнала, а результат работы наших земляков, ... которые несут для нас красоту. Благодаря им эта красота становится ближе к нам и понятнее.”

Існування діалогу між фото- і просто художниками — не просто гарні слова, ці люди й справді дружать між собою. На День міста серед чималої кількості виставлених членами фотоклубу “Бердичів” робіт саме викладачі школи вказали на роботу Володимира Поліщука “Родина”, винісши вердикт: це — особливе фото. Володимир відіслав його до Міжнародного салону художньої фотографії. Результат — диплом Європейської спілки фотохудожників.

Володимир Поліщук, член фотоклубу “Бердичів”: “Ця фотографія з’явилася спонтанно й неочікувано. Чесно кажучи, не думав, що відзначать саме її. Взагалі я посилав на конкурс 8 робіт. Над портретами, які я вважав хорошими, мабуть, все ж таки треба попрацювати. “Родину” у Бердичеві помітили. На неї дивилися, нею дивувалися. Напевне це я й взяв до уваги...”

Так склалося, без зайвої скромності, констатують фотомайстри, що вони обрали собі за хобі полювання на секунди. На жаль, їх не можна створити, визнають чоловіки, та при великому бажанні й вмінні можна зберегти і дарувати радість від спілкування з ними людям.

Творіння місцевих ловців миттєвостей демонструватимуться у художній школі до 1-го листопада, після чого замінять на роботи того ж клубу “Бердичів”, але цього разу вже виключно портретного жанру.

Автор: Олександр Єжель

Камера: Юрій Гавриш





Chatbubbles Коментарів: 0