Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
У суботу 8-го вересня у Бердичеві – Турнір Лонського!
Chatbox назар мазурець
:champion: :champion: :champion:
Time 19:07 - 07-09-2018
Вийшов із лазні – потрапив під машину
Chatbox Максим Семенюк
Это все тупое враньё ! Человек ...
Time 21:15 - 02-09-2018
Чи зникне 20 приміських маршрутів через складнощі у «Бердичівському АТП-11837»?..
Chatbox Василь Недзельськи...
ТИ ЧМО !!!
Time 00:23 - 23-08-2018
«Наш піт береже піхоти кров»: 26-а артбригада презентувала збірку поезій
Chatbox Сергій Ярошовець
Вона приходить, коли їй забагне ...
Time 22:38 - 15-08-2018
«Прибрався уранці – прибери свою планету…»
Chatbox Олена Лук'янюк
Так, на жаль, не все умістив сю ...
Time 19:34 - 03-08-2018
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

У Бердичівському територіальному центрі обслуговування одиноких громадян святкують день працівника соціальної сфери

Time Додано: вівторок, 04 лист. 2008, 06:00 ( майже 10 років назад )

Щодня Вікторія Матвійчук находжує до 40 кілометрів. Її підопічні живуть у різних районах Бердичева і чекають на соціального працівника, як на рідного. Вона для пенсіонерів і помічниця, і порадниця, і подруга.

У Бердичівському територіальному центрі обслуговування одиноких громадян святкують день працівника соціальної сфери

У терцентрі соціального обслуговування одиноких громадян похилого віку Вікторія Петрівна працює майже 2 десятки років. Доводилося бачити і робити усяке. Але своєї роботи жінка не цурається. Отримує 600 гривень зарплатні.

Вікторія Матвійчук, соціальний працівник: “Вдень треба 6-7 чоловік обійти. Приділити слід по 1,5-2 години. Всяке буває: і купаємо, і гігієна, і нігті стрижемо. Буває, рукавиці вдягаємо, є, що і в хату зайти не можна”.

Підопічні впускають Вікторію Матвійчук не тільки в квартиру, а й до серця. Зої Михайлівні - 87 років, вона майже не ходить. Син і невістка теж пенсійного віку, приїздять часто, але від послуг соціального працівника старенька не відмовляється.

Зоя Хмельницька, пенсіонерка: “Вона мені золота людина, ціни їй нема”.

На старості років самотньою залишилася і Ольга Павлівна Арістова. Вона поховала обох синів, а внук із дружиною живуть на Донбасі. Щоденна втіха — книги, телевізор і кицька Соня. Але з ними вечорами не поговориш. Два місця Ольга Павлівна не виходить з дому — ушкодила хребет. На допомогу пенсіонерці приходить соціальний працівник Галина Козлюк.

Ольга Арістова, пенсіонерка: “Уборка, стирка, рынок на ней. Я мало что могу, а Галя у меня очень хорошая”.

Галина Козлюк переїхала у Бердичів із Народичів. На роботу у терцентрі не жаліється: колектив добрий і підопічні хороші. Їхні стосунки будуються на довірі. Повернувшись із базару, Галина записує у зошиті усі витрати, пенсіонери кожну копійку бережуть.

Галина Козлюк, соціальний працівник: “Прийдеш, починаєш з ними спілкуватися. Все цікаво, а особливо про ціни розпитують”.

Підопічних важко передавати колегам, зізнаються працівники терцентру. І у відпустці про них не забувають - намагаються зробити самотню старість щасливішою.

Автор Юлія Крук

Камера Андрій Пеньківський





Chatbubbles Коментарів: 0