Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Найвищий дар людини – рідна мова!
Chatbox Михайло Пасічник
Ось яка національно свідома мол ...
Time 07:27 - 22-02-2018
Лікарі «Швидкої» просять підтримати петицію
Chatbox Viktor Bessalitsk...
Посилання:
Time 19:37 - 21-02-2018
Лікарі «Швидкої» просять підтримати петицію
Chatbox Ирина Марковская
Скиньте посилання будь ласка.
Time 20:01 - 19-02-2018
ДТП на Європейській: 20-літній кермувальник ВМW із розгону «влетів» в Арку
Chatbox Світлана Матковськ...
Діма ти вопше гоніш що ти робиш дурачок
Time 21:26 - 07-02-2018
Вбивство у Бердичеві: у загибелі жінки підозрюють її чоловіка
Chatbox Али Каддафи
:shame: Смертной кары не будет, ...
Time 12:03 - 23-01-2018
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

У Бердичівському територіальному центрі обслуговування одиноких громадян святкують день працівника соціальної сфери

Time Додано: вівторок, 04 лист. 2008, 06:00 ( більше 9 року назад )

Щодня Вікторія Матвійчук находжує до 40 кілометрів. Її підопічні живуть у різних районах Бердичева і чекають на соціального працівника, як на рідного. Вона для пенсіонерів і помічниця, і порадниця, і подруга.

У Бердичівському територіальному центрі обслуговування одиноких громадян святкують день працівника соціальної сфери

У терцентрі соціального обслуговування одиноких громадян похилого віку Вікторія Петрівна працює майже 2 десятки років. Доводилося бачити і робити усяке. Але своєї роботи жінка не цурається. Отримує 600 гривень зарплатні.

Вікторія Матвійчук, соціальний працівник: “Вдень треба 6-7 чоловік обійти. Приділити слід по 1,5-2 години. Всяке буває: і купаємо, і гігієна, і нігті стрижемо. Буває, рукавиці вдягаємо, є, що і в хату зайти не можна”.

Підопічні впускають Вікторію Матвійчук не тільки в квартиру, а й до серця. Зої Михайлівні - 87 років, вона майже не ходить. Син і невістка теж пенсійного віку, приїздять часто, але від послуг соціального працівника старенька не відмовляється.

Зоя Хмельницька, пенсіонерка: “Вона мені золота людина, ціни їй нема”.

На старості років самотньою залишилася і Ольга Павлівна Арістова. Вона поховала обох синів, а внук із дружиною живуть на Донбасі. Щоденна втіха — книги, телевізор і кицька Соня. Але з ними вечорами не поговориш. Два місця Ольга Павлівна не виходить з дому — ушкодила хребет. На допомогу пенсіонерці приходить соціальний працівник Галина Козлюк.

Ольга Арістова, пенсіонерка: “Уборка, стирка, рынок на ней. Я мало что могу, а Галя у меня очень хорошая”.

Галина Козлюк переїхала у Бердичів із Народичів. На роботу у терцентрі не жаліється: колектив добрий і підопічні хороші. Їхні стосунки будуються на довірі. Повернувшись із базару, Галина записує у зошиті усі витрати, пенсіонери кожну копійку бережуть.

Галина Козлюк, соціальний працівник: “Прийдеш, починаєш з ними спілкуватися. Все цікаво, а особливо про ціни розпитують”.

Підопічних важко передавати колегам, зізнаються працівники терцентру. І у відпустці про них не забувають - намагаються зробити самотню старість щасливішою.

Автор Юлія Крук

Камера Андрій Пеньківський





Chatbubbles Коментарів: 0