Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Свято останнього дзвінка – хвилююче і радісне свято!
Chatbox Анжела Анатольевна...
:clapping: :dance:
Time 09:40 - 26-05-2018
Чи доступне місто людям з інвалідністю?
Chatbox Виктор Иванов
"У Бердичеві пройшло чергове ви ...
Time 14:55 - 25-05-2018
Персональною виставкою зустрів своє 70-річчя художник Микола Романчук. Зі світлою душею та прагненням вперто працювати.
Chatbox Анатолий Ходорковс...
Николай, Поздравляю с Юбилеем и ...
Time 21:09 - 19-05-2018
Пропозиція скасувати рішення виконкому про встановлення тарифу на очистку стічних вод не набрала потрібної кількості голосів на 35-й сесії Бердичівської міської ради
Chatbox Наташа Быкова
Всі мешканці міста бігають у по ...
Time 16:44 - 01-05-2018
Якість очищення стічних вод у Бердичеві та районі підвищуватимуть у два етапи
Chatbox Олег Козловський
Замовлений репортаж , за кошти ...
Time 16:16 - 23-04-2018
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

У Бердичівському Союзі інвалідів пройшла виставка робіт людей із особливими потребами

Time Додано: вівторок, 18 лист. 2008, 06:00 ( більше 9 року назад )

Любов цих людей до життя творить дива. Коли інваліди беруть до рук голку чи пензлика, не думають про погане. Їм хочеться творити, відчувати себе повноцінним і потрібними. У стінах союзу інвалідів Бердичева та району виставку робіт своїх підопічних організували вперше. Деякі рушники лише ввечері вийшли із з-під рук майстринь — так хотілося їх показати.

У Бердичівському Союзі інвалідів пройшла виставка робіт людей із особливими потребами

Жанна Антонюк радості рухів не відчуває з дитинства. У неї ДЦП, але тяжка хвороба не стала на заваді творчості. Вишивати жінка навчилася ще в школі, з того часу з голкою не розлучається. Розраду у традиційному українському мистецтві знайшла і Тамара Кобко. Вона вишиває хрестиком та гладдю, а ще уміє прикрашати речі бісером.

Тамара Кобко, інвалід: “Тяжко сидіти і ходити. Треба розрада. Раніше я в'язала. Коли вночі не сплю, сідаю і вишиваю”.

Роботи Юрія Чебаненка знають не тільки у Бердичеві, а й у Києві. Три роки поспіль він і Ніна Ковальчук стають дипломантами Всеукраїнської виставки інвалідів.

Юрій Чебаненко, інвалід: “Коли я працюю, я не відчуваю себе інвалідом. Я відчуваю себе нормальною людиною і намагаюся чим більше зробити, мої біди відступають. Дуже люблю виступати на сцені. Не уявляю без цього свого життя”.

Ніна Юріївна, як і багато інших членів Союзу інвалідів відкрила себе у Лютіжському професійно-реабілітаційному центрі. До того, зізнається жінка, не любила вишивати. Тепер її роботи — окраса всеукраїнських виставок. На рушники Ніни Ковальчук ставали молодята, на них везли хліб та сіль за кордон і виступали дитячі колективи.

Ніна Ковальчук, голова Союзу інвалідів Бердичева та району: “Там вчаться виживати. Мені говорили інваліди, що у центрі вони відчувають себе людьми, господарями. Там вчаться читати, декламувати вірші, інвалідів на візочках там вчать танцювати. Чого ми тільки не придумували”.

Найближчим часом у союзі інвалідів хочуть відкрити гурток вишивки та шиття. А виставка робіт підопічних, обіцяють, наступного разу буде більшою, щоб усі змогли побачити, як уміють працювати люди з особливими потребами.

Автор Юлія Крук

Камера Андрій Пеньківський





Chatbubbles Коментарів: 0