Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
План зонування території Бердичева обговорили на слуханнях і затвердили на містобудівній раді
Chatbox Анатолий Шателюк
Важливо залучити до розробки та ...
Time 19:00 - 22-01-2018
Вбивство у Бердичеві: у загибелі жінки підозрюють її чоловіка
Chatbox Сергій Рудь
Такий чоловік, що скоїв вбивств ...
Time 21:41 - 21-01-2018
«Вітання із Бердичева» - ХІІ церемонія відзначення бердичівлян!
Chatbox Viktor Bessalitsk...
:boon:
Time 15:29 - 21-01-2018
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Татьяна
Для Директор школи (23.235.227. ...
Time 23:57 - 04-09-2017
Тротуарною плиткою вистеляють підхід до майбутньої дитячої поліклініки
Chatbox Вася Бакс
для Аноним (91.229.240.90) -моз ...
Time 22:45 - 04-09-2017
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

У Бердичівському Союзі інвалідів пройшла виставка робіт людей із особливими потребами

Time Додано: вівторок, 18 лист. 2008, 06:00 ( близько 9 року назад )

Любов цих людей до життя творить дива. Коли інваліди беруть до рук голку чи пензлика, не думають про погане. Їм хочеться творити, відчувати себе повноцінним і потрібними. У стінах союзу інвалідів Бердичева та району виставку робіт своїх підопічних організували вперше. Деякі рушники лише ввечері вийшли із з-під рук майстринь — так хотілося їх показати.

У Бердичівському Союзі інвалідів пройшла виставка робіт людей із особливими потребами

Жанна Антонюк радості рухів не відчуває з дитинства. У неї ДЦП, але тяжка хвороба не стала на заваді творчості. Вишивати жінка навчилася ще в школі, з того часу з голкою не розлучається. Розраду у традиційному українському мистецтві знайшла і Тамара Кобко. Вона вишиває хрестиком та гладдю, а ще уміє прикрашати речі бісером.

Тамара Кобко, інвалід: “Тяжко сидіти і ходити. Треба розрада. Раніше я в'язала. Коли вночі не сплю, сідаю і вишиваю”.

Роботи Юрія Чебаненка знають не тільки у Бердичеві, а й у Києві. Три роки поспіль він і Ніна Ковальчук стають дипломантами Всеукраїнської виставки інвалідів.

Юрій Чебаненко, інвалід: “Коли я працюю, я не відчуваю себе інвалідом. Я відчуваю себе нормальною людиною і намагаюся чим більше зробити, мої біди відступають. Дуже люблю виступати на сцені. Не уявляю без цього свого життя”.

Ніна Юріївна, як і багато інших членів Союзу інвалідів відкрила себе у Лютіжському професійно-реабілітаційному центрі. До того, зізнається жінка, не любила вишивати. Тепер її роботи — окраса всеукраїнських виставок. На рушники Ніни Ковальчук ставали молодята, на них везли хліб та сіль за кордон і виступали дитячі колективи.

Ніна Ковальчук, голова Союзу інвалідів Бердичева та району: “Там вчаться виживати. Мені говорили інваліди, що у центрі вони відчувають себе людьми, господарями. Там вчаться читати, декламувати вірші, інвалідів на візочках там вчать танцювати. Чого ми тільки не придумували”.

Найближчим часом у союзі інвалідів хочуть відкрити гурток вишивки та шиття. А виставка робіт підопічних, обіцяють, наступного разу буде більшою, щоб усі змогли побачити, як уміють працювати люди з особливими потребами.

Автор Юлія Крук

Камера Андрій Пеньківський





Chatbubbles Коментарів: 0