Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox :)
Дивно наші люди розуміють свобо ...
Time 00:30 - 05-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Татьяна
Для Директор школи (23.235.227. ...
Time 23:57 - 04-09-2017
Тротуарною плиткою вистеляють підхід до майбутньої дитячої поліклініки
Chatbox Вася Бакс
для Аноним (91.229.240.90) -моз ...
Time 22:45 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Батько
Погоджуюся з попереднім комента ...
Time 22:40 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Дядько
Моя дівчина,наразі дружина прац ...
Time 22:34 - 04-09-2017
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Золотий Сазан
Наша вода
Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

Тече Бердичевом струмок...

Time Додано: вівторок, 08 лип. 2008, 06:00 ( більше 9 року назад )

Багатьом мешканцям нашого міста, які проходять або проїжджають вулицею Леніна у районі повороту на Шкіроб’єднання, часто доводиться затуляти носа від неприємного запаху. Найвиразніше різкий аромат відчувається у тиху безвітряну погоду. Ми спробували дізнатися, звідки береться цей сморід.

Тече Бердичевом струмок...

У цьому доволі живописному місці, що розташоване біля гуртожитку та котельні колишнього цукрорафінадного заводу при певних умовах можна б було приємно провести час із друзями чи сім’єю.

Та вода тут мертва. Ніякої рослинності, а тим більш річкової фауни, у ній немає й бути не може. Натомість є намул підозрілого кольору. Крізь нього пробиваються бульбашки, схожі на сірководневі випари. Аромат навкруги ще той.

У підручниках, наукових роботах та відомчих положеннях головними джерелами забруднення та забруднюючими речовинами водних ресурсів називають неправильно розташовані звалища, надлишки стічних вод і каналізаційного мулу та пестициди, що застосовуються на полях, садах та газонах. Стосовно останнього, невідомо, чи хімічні речовини потрапляють у струмок, хоча навколо розташовано чимало городів, і їх, напевне, чимось обробляють. Що ж до стічних вод та сміттєзвалища, то є і перше, і друге.

Майже над самим струмком – результат людської діяльності та тієї ж, людської, культури. Мешканці мікрорайону турбуються про звалище, наче про малу дитину, ні на хвилину не даючи йому схуднути та підкормлюючи купу новими партіями сміття. Годі й казати, що потрапляє у воду, особливо під час дощів. Не краща картина з іншого боку водойми. Звідти в неї впадає менший струмок. Це – стічні води.

Каналізаційний колодязь, який знаходиться неподалік, постійно забитий, тому стоки виливаються через верх. Одні стверджують, що колодязь розташований на колекторі хлібозаводу, отже і відповідає за нього хлібозавод. Інші кажуть, що колектора два — хлібозаводський та той, за який відповідає Водоканал. Результат такого двовладдя, як бачимо, сумний. Звідки беруться ці каналізаційні стоки ? Із прилеглих будинків, із будинків, що знаходяться у районі хлібозаводу та із самого підприємства. На сьогоднішній день, визнають фахівці, із припиненням існування цукрорафінадного заводу, а разом із ним і відповідної інфраструктури, питання очистки каналізаційних стоків у цьому мікрорайоні практично не вирішується. Відомо лише, що вони повинні потрапляти на каналізаційно-насосну станцію, яка розташована на території цукрорафінадного, а звідти перекачуватися на очисні споруди цього ж підприємства. А от чи експлуатує хтось ці споруди — невідомо.

Микола Ревуцький директор КП “Бердичівводоканал”: “Влада давно вже намірилася взятися за той район. Розробили проект КНС і напірним колектором мали перекинути стоки на комплекс очисних споруд, що діє сьогодні у місті. Коштів на це, звичайно, потрібно було чимало, тому спочатку вирішили обігріти людей і виділили гроші на будівництво котельні. Вже цього року мали приступити до вирішення питання каналізації... Ті споруди, що є сьогодні на території цукрорафінадного заводу, навряд чи можна назвати очисними. То — вже нікому не потрібний пустир.”

Тим часом струмок тече собі далі... І вже несе у собі шкідливі речовини та збудники хвороб. Чергову їх дозу він отримує біля дороги, що веде до авторемонтного заводу. Тамтешній рівчак встелений сміттям. Мешканці мікрорайону стверджують, що час від часу він перетворюється на могильник. Кажуть, десь неподалік забивають худобу, а непотріб викидають у рівчак. Трупів у ньому не видно, але й того, що видно, достатньо для утворення стійкого смороду. Що потрапляє у струмок із весняною відлигою чи дощем, здогадатися неважко.

Олександр Булак бердичівлянин: “Тут, на цій канаві, колись була така рибалка, що діти ловили рибу руками. А сьогодні біля неї пройти не можна — смердота страшенна. На мою думку, це відбувається тому, що зверху, біля цукрорафінадного заводу, сміттєзвалище на сміттєзвалищі. І все це стікає у Гнилоп’ять. Хтось же ж цю воду споживає у подальшому.”

Далі струмок, а разом із ним те, що у науковій літературі називають фекаліями, поверхнево-активними речовинами та патогенними мікроогранізмами, тече до залізничного мосту. Дивлячись на природу навколо і слухаючи дзюркотіння води, важко повірити у те, що вона — отруйна. Тече ця мертва вода біля одних підприємств та установ до інших. І так — до вулиці Леніна. Там вода йде під землю і з’являється вже на іншому боці, несучи із собою шлейф неприємних запахів.

Розалія Францівна бердичівлянка: “Дуже відчутний запах. Мені здається, що він до цього всього йде ще зі сміттєзвалищ та з боку м’ясокомбінату. Особливо його чути ввечері. Я живу біля РАГСу, то дуже важко...”

Леонід Сергійович бердичівлянин: “Якщо так розібратися, то це, звичайно, дуже неприємно. Особливо у вечірній час тут “віддає” душком, наче відходами шкіри... Хлопці тут частенько ловлять рибу, потім продають. Візьмеш її — а вона із душком. А люди не розбираються і купують.”

Володимир Йосипович бердичівлянин: “Тяне, наче дустом. Особливо відчувається це надвечір, коли спадає температура. Наче якісь випари. Дуже неприємний запах..”

Колись у місті замахнулися на створення тут парково-санітарної зони і цей струмок планувалося спрямувати у спеціальну трубу. Відсутність фінансування поховала ці плани. Натомість у місті з’явилася ще одна зона, де накопичується забруднена вода. Поряд знаходиться артезіанська свердловина. Керівник Водоканалу говорить, що діюча. Навколо неї, згідно нормативних документів, має існувати, і зі слів представників санепідемстанції існує, 1-й пояс зони санітарної охорони. Радіус поясу суворого режиму має складати 30-50 м. І у Водоканалі, і у санепідемстанції стверджують: небезпеки потрапляння поверхневих вод до підземних немає. Їх розділяють десятки метрів та граніт. Але хто скаже, що буде через кілька років ? Поки уся надія на одну цінну властивість води — самопоновлення, яке відбувається під впливом сонячної радіації та самоочищення. Втім у природний спосіб вирішення проблеми мало віриться.

Микола Ревуцький директор КП “Бердичівводоканал”: “Природа також має обмежені можливості. Якщо ця ситуація не знайде якогось вирішення, то років через 10 ми можемо стати свідками екологічного лиха... На самому початку той струмок нагадує клоаку, далі він протікає вже трохи очищеним. Очистка ця тільки природна.”

Отже, проблема, яка виникла не один рік тому, може із часом перетворитися на локальну екологічну катастрофу. На семінарах та інших заходах представники різних екологічних організацій, звітуючи про проведену роботу, це питання чомусь не порушують.

Зі слів Миколи Ревуцького, проблему стічних вод у районі цукрорафінадного заводу вирішить тільки одне — будівництво нової каналізаційно-насосної станції. Кажуть, що проектно-технічна документація на її зведення вже готова. КНС планують збудувати на тих самих городах, що біля гуртожитку цукрорафінадного. Кошти на її зведення мають бути передбачені у міському бюджеті. Та хто рахуватиме збитки нанесені природі протягом усього часу ? Хто скаже, коли відновиться забруднена водойма, що перетинає місто, яке називають європейським ?

Комп’ютер підказує: довжина шляху, що його проходить струмок від цукрорафінадного заводу до вулиці Сабурова, дорівнює близько 3 км. Але ж далі — Гнилоп’ять, на берегах якої так люблять відпочивати бердичівляни, і з якої отримують питну воду.

Автор: Олександр Єжель

Камера: Віталій Сінєльніков





Chatbubbles Коментарів: 1

Chatbox ...... (46.118.198.170)

Не проплатили видно вовремя за вонь ,которая начинается с 22.00 вечера на мясокомбинате.Так они видео засняли,типа переживают за природу.Так подрежде и всуньте то видео про тарифи за воду,типа не окупается подача воды.сміхолюдники брешіть складно.

Time субота, 02 лип. 2016, 00:13 (більше 1 року назад)