Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox :)
Дивно наші люди розуміють свобо ...
Time 00:30 - 05-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Татьяна
Для Директор школи (23.235.227. ...
Time 23:57 - 04-09-2017
Тротуарною плиткою вистеляють підхід до майбутньої дитячої поліклініки
Chatbox Вася Бакс
для Аноним (91.229.240.90) -моз ...
Time 22:45 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Батько
Погоджуюся з попереднім комента ...
Time 22:40 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Дядько
Моя дівчина,наразі дружина прац ...
Time 22:34 - 04-09-2017
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Золотий Сазан
Наша вода
Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

Студенти педколеджу розкривали багатогранний талант Лесі Українки

Time Додано: п'ятниця, 25 лют. 2011, 06:00 ( більше 6 року назад )

Вона жила, сподіваючись на краще, долаючи нестерпний біль, але, згоряючи у життєвому вогні, воскресала Феніксом і проходила крізь віки, несучи гордовито ймення – Леся Українка. Велику землячку і видатну поетесу, з дня народження якої 25-го лютого виповниться 140 років, згадували у Бердичівському педколеджі. Тамтешні викладачі та студенти спільно з працівниками районного Будинку культури провели літературну годину, яка мала допомогти глядачам по-іншому поглянути на славетну українку.

Студенти педколеджу розкривали багатогранний талант Лесі Українки

Тамара Бабійчук, кандидат педагогічних наук, викладач-методист Бердичівського педколеджу: «Я дуже хочу, щоб присутні у залі і учасники дійства по-новому привідкрили для себе цю величезну глибу, яка називається Леся Українка. І, безперечно, полюбили її і потім мали потребу протягом усього життя звертатися до Лесі Українки, адже вона не лише сучасна, вона здатна наснажувати”.

Учасників заходу поетеса надихнула на переосмислення та нове прочитання своїх творів. Жоден з них – від першого до останнього - не залишився без студентської уваги.

Спочатку згадали, як усе починалось. Як у 1871-му році у родині, багатій на творчих людей, народилась дівчинка Леся. У 4 роки вона вміла читати, у 5 – писати і грати на фортепіано, а в 22 видала першу збірку «На крилах пісень». Поезія не давалась дівчині легко, адже ніщо хороше не народжується без болю. А він із 10-ти років у прямому сенсі став постійним Лесиним супутником: поетеса хворіла на невиліковний туберкульоз. Та це не завадило їй стати наймужнішим серед усіх тогочасних поетів і залишатись для сучасників немеркнучою зіркою Таланту й Патріотизму.

Тамара Бабійчук, кандидат педагогічних наук, викладач-методист Бердичівського педколеджу: «Якби в мене була нагода поспілкуватися з Лесею Українкою, я б нічого в неї не питала, а просто сказала, що пишаюся тим, що я теж українка”.

Катерина Василенко, студентка Бердичівського педагогічного коледжу: «Я б спитала, звідки вона все це бере? Звідки в неї такий дар і звідки приходить натхнення”.

Натхнення, котре переважно приходило вночі, давало поетесі сили на багато справ. Однією з таких було перекладання творів класиків німецької, англійської, польської літератури. Аби представити цю грань Лесиного таланту, студентці Юлії Вознюк довелось провести неабияку попередню роботу.

Юлія Вознюк, студентка Бердичівського педагогічного коледжу: «Я вивчала перекладацьку діяльність Лесі Українки. Сьогодні мені потрібно було вжитися в різні образи. Наприклад, був уривок із твору Шекспіра, де мені треба було говорити голосами трьох відьом. Найбільше мені сподобалось працювати з італійською”.

Дівчина порівнювала оригінали іноземних творів із перекладами, що їх робила поетеса, і дійшла висновку, що Леся показала мало не усе багатство та самодостатність української мови.

Не менше відкриттів зробили для себе й інші студенти, котрим належало «оживити» героїв драматичних творів. Зокрема, Міріам з поеми «Одержима», в якій поетеса вперше підіймає питання: чи доцільною була смерть Богосина за незліченних і невдячних грішників?

Катерина Василенко, студентка Бердичівського педагогічного коледжу: «Я одразу відчула, що це моя роль. Вжилась в образ, щойно прочитала перші рядки твору. Леся Українка підіймає високі питання, одне з них, як у моєму випадку, це чи вірять люди нині у Христа”.

«Лісова пісня» з коханням Мавки та Лукаша, міркування про справжнє призначення митця в поемі «На руїнах», і розпач непочутої провидиці Кассандри з однойменного твору – відтворити на сцені будь-кого і будь-що артистам було під силу, так що глядачі сиділи, мов заворожені.

Ілона Корнієцька, студентка Бердичівського педагогічного коледжу: «Ми вивчаємо творчість Лесі Українки в коледжі, за це велика дяка викладачам Тамарі Бабійчук та Ользі Концевич, які доносили до нас світлий образ поетеси. Сьогодні на літературній годині ми побачили майстерність наших студентів, котрі досить вдало передали суть усіх образів”.

Попри невиліковну недугу, Леся Українка не скаржилась на життя. Вона боролось сама і закликала до боротьби інших. Виступала проти національного рабства співвітчизників і двомовства і вважала це найголовнішим завданням поета. Її слово могло перетворитись на тверду крицю, а могло бути ніжним, наче пелюстка квітки. Любовні листи Лесі Українки до Сергія Мержинського, який теж був смертельно хворим, не можуть не вражати сучасників силою і глибиною почуттів. У ніч, коли Мержинський помер у Лесі на руках, поетеса написала поему «Одержима», яку присвятила коханому чоловікові. А через 12 років геніальна дочка українського народу теж пішла у вічність. На її вустах бриніла молитва до Сонця. Сонця справедливості і свободи, яке, вірила поетеса, неодмінно має засяяти над Україною.

Автор: Інна Покотилюк

Камера: Віталій Сінєльніков





Chatbubbles Коментарів: 0