Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Свято останнього дзвінка – хвилююче і радісне свято!
Chatbox Анжела Анатольевна...
:clapping: :dance:
Time 09:40 - 26-05-2018
Чи доступне місто людям з інвалідністю?
Chatbox Виктор Иванов
"У Бердичеві пройшло чергове ви ...
Time 14:55 - 25-05-2018
Персональною виставкою зустрів своє 70-річчя художник Микола Романчук. Зі світлою душею та прагненням вперто працювати.
Chatbox Анатолий Ходорковс...
Николай, Поздравляю с Юбилеем и ...
Time 21:09 - 19-05-2018
Пропозиція скасувати рішення виконкому про встановлення тарифу на очистку стічних вод не набрала потрібної кількості голосів на 35-й сесії Бердичівської міської ради
Chatbox Наташа Быкова
Всі мешканці міста бігають у по ...
Time 16:44 - 01-05-2018
Якість очищення стічних вод у Бердичеві та районі підвищуватимуть у два етапи
Chatbox Олег Козловський
Замовлений репортаж , за кошти ...
Time 16:16 - 23-04-2018
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

Справжнісіньке українське весілля відгуляли... учні та вчителі 6-ї школи

Time Додано: середа, 08 квіт. 2009, 06:00 ( близько 9 року назад )

Таким способом колектив закладу відзначив завершення тижня української мови та літератури. По часу цей захід співпав із вивченням дев’ятикласниками весілля як обряду. Отож, геть «суху» та нудну теорію, вирішили вчителі: хай живе практика! Хто зна, можливо, зовсім скоро учасники свята примірятимуть справжні весільні сукні та костюми, отже участь у такій виставі мала піти їм на користь.

Справжнісіньке українське весілля відгуляли... учні та вчителі 6-ї школи

Людмила Патій, директор ЗОШ № 6: «Весілля є одним із найважливіших моментів у житті людини. А ще — це народні традиції, це те, що народ забув, а ми намагаємося відтворити... Я вдячна своїм вчителям, які приділили велику увагу підготовці цього свята.»

На цьому весіллі все, як у житті. Ще не пройшла пора таємних побачень та палких освідчень, а молодий вже сватів засилає. Зазвичай, ця процедура відбувалася у неділю, по обіді.

Навряд чи хтось нині відповість, коли вперше засватали дівку. Й досі у багатьох представниць слабкої статі при слові «сватання» починає частіше битися серце, їхні батьки стійко намагаються зберегти спокій, а парубок – приховати тремтіння рук. Хто відчував себе, як риба у воді, то це старости. Поки молоді сором’язливо опускали очі та червоніли, ті чинно та люб’язно спілкувалися із батьками дівчини. На нашому весіллі про те, щоб дати старостам гарбуза не було й мови, отже на молодих, їхніх родичів та друзів чекав обряд урочистого скріплення згоди обох сторін на весілля – заручини. Від заручин батьки молодого називали наречену невісткою, а батьки молодої нареченого – зятем.

Вважалося, що зі своїм дівоцтвом молода прощалася на дівич-вечорі. Її подруги плели для неї вінка, дівчина просила у батьків благословення на запросини, а коровайниць — спекти гарний коровай. До подруг молодої приєднувалися парубки. Вони співали та жартували одне з одного до самої ночі. Тим часом дорослі завершували останні приготування до дня, який мав запам’ятатися закоханим на усе життя.

Викуп молодої, розплітання коси й накладання вельону, батьківське благословення та вінчання у церкві – на нашому весіллі все по-справжньому! На столах, як водиться, було повно різної смакоти, на адресу молодих звучала вітання.

Гарно випивши та вдосталь закусивши, гості забажали танців. Настав час попрацювати музикам. Ті себе довго вмовляти не змусили і селом залунала полька.

Олександр Яневич, учень ЗОШ № 6: «Сьогодні ми живемо у ХХІ сторіччі, коли традиції українського села потихеньку забуваються... Я виконував доволі складну роль свата, думаю, що впорався із нею.»

У 6-й школі вважають, що вручення конвертів із грішми знецінює зміст подарунка. Тому на цьому весіллі у якості презентів лунали щирі пісенні та усні звернення й побажання.

Свято наближалося до завершення... Ніхто з гостей не залишився без шматка духмяного короваю. На запрошених чекав чи не найхвилюючий момент будь-якого весілля – покривання молодої.

Час вміє не тільки поспішати, але й повертатися на круги своя, стверджують організатори заходу, вони вірять, що прадавні весільні символи заповнять душі дітей та дорослих чимось знехтуваним й призабутим.

Світлана Лавренова, вчителька укр. мови та літератури ЗОШ № 6: «Ми хотіли донести до дитячих сердець те, що весілля — це свято, а весілля за всіма прадавніми звичаями — свято подвійне.»

Наталія Корбут, вчителька укр. мови та літератури ЗОШ № 6: «На мою думку, дітей 6-ї школи відрізняє те, що будь-яку ідею вони сприймають із величезним ентузіазмом. Вони повністю віддалися своїм ролям, і я думаю, що цей захід залишиться у їхніх думках надовго. Мабуть, довше, ніж просто навчання.»

Надія Яворська, вчителька хімії ЗОШ № 6: «Надіюся, що коли сама виходитиму заміж, ми із нашим колективом відгуляємо таке саме гарне весілля. Сподіваюся також, що люди повернуться до своїх коренів і відзначатимуть весілля так само гучно й яскраво.»

Автор: Олександр Єжель

Камера: Віталій Сінєльніков





Chatbubbles Коментарів: 0