Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox :)
Дивно наші люди розуміють свобо ...
Time 00:30 - 05-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Татьяна
Для Директор школи (23.235.227. ...
Time 23:57 - 04-09-2017
Тротуарною плиткою вистеляють підхід до майбутньої дитячої поліклініки
Chatbox Вася Бакс
для Аноним (91.229.240.90) -моз ...
Time 22:45 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Батько
Погоджуюся з попереднім комента ...
Time 22:40 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Дядько
Моя дівчина,наразі дружина прац ...
Time 22:34 - 04-09-2017
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Золотий Сазан
Наша вода
Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

Що ховається за кулісами цирку?

Time Додано: вівторок, 04 трав. 2010, 06:00 ( більше 7 року назад )

До Бердичева приїхав цирк. А це завжди море глядацького захоплення від яскравих номерів, дресированих тварин, кумедних клоунів та усміхнених артистів. На арені все виглядає саме так, тож для багатьох цирк власне і є кругла сцена, де проходять вистави. Але зворотній бік палатки-шапіто є не менш цікавим. Розповісти про себе і про те, що ховають за кулісами, погодились працівники запорізького мандрівного цирку “Вікторія”.

Що ховається за кулісами цирку?

З приїздом артистів бердичівський парк став схожий на циганський табір. Тут знаходяться вагони, що слугують житлом, тварини, які, хоч екзотичні, та поводяться по-домашньому, і люди, в яких важко впізнати отих яскравих особистостей, що з’являються на сцені. Першим там з’являється конферансьє, шпрехшталмейстер або ведучий. Саме він задає публіці потрібний тон.

Іван Виноградов, ведучий програм: «Не могу сидеть на одном месте, нравится ездить, смотреть, как люди улыбаются. Потому я работаю в цирке. У меня еще маленький опыт, я только недавно, полгода назад решил себя попробовать в этом деле. Хочется сымпровизировать, но пока боюсь. Надо чувствовать людей, тогда будет легче работать. Не всегда у меня развязан язык, работаю по заученному тексту».

Доки триває виступ, до наступного вже готують атрибути. Цим займається обслуговуючий персонал. Дмитро Рященко розповідає, як він прийшов у цирк і в чому полягають його службові обов’язки.

Дмитро Рященко, працівник обслуговуючого персоналу: «Во время выступления вынести и забрать реквизит, людям подсказать, где находятся их места. У меня здесь брат работал и пригласил меня в гости. Мне понравилось и так уже 5 лет катаюсь. Привлекает общение с людьми, разные города, цирковое искусство».

“Вікторія” мандрує Україною цілий рік. На цілий рік працівники – артисти і техперсонал – залишають свої стаціонарні домівки і живуть на колесах. Часто кочовим способом життя “заражаються” рідні мандрівників. Ірина Б’ялківська – одна з них.

Ірина Б’ялківська, дружина водія: «Завел меня в цирк, где работал и спросил, или я могу с ним поехать. Я согласилась. Мне нравится в цирке, люди здесь очень хорошие работают. Относительно хозяйства проблем нет. На каждом месте есть вода и все остальное».

Мандрівний стаж Анни – 9 років. Спочатку їздила з батьком, який працював у цирку адміністратором, потім зустріла другу половинку.

Анна Бейда, дружина директора цирку: «С мужем в цирке познакомилась. Он был артистом, а я просто работала в цирке. Потом стала ведущей, теперь в декрете. Стационарные удобства это не главное – главное, что дети есть, муж рядом, работа есть».

Старшій доньці п’ять років, вона вдома з бабусею, розповідає Анна. Нікіті лише 10 місяців, малюк подорожує разом з цирковими батьками. Як вдається у постійних дорогах доглядати за дитиною?

Анна Бейда, дружина директора цирку: «Дети маленькие, они ко всему привыкают. Есть, конечно, неудобства, но ничего. Зато дети очень много видят в отличие от тех, которые дома. Каждую неделю – новый город и впечатления. Приспосабливаемся к жизни такой».

До вистави лишаються лічені хвилини, тож, здається, артистів для спілкування шукати марно. Але до знімальної групи виходить артист клоунади Дмитро, який не боїться спізнитися на свій номер.

Дмитро Фоменко, артист цирку: «Я уже давно работаю, в образ вхожу очень быстро».

У цирку клоунів називають “ковровые”. Це пішло з тих пір, коли на арені стаціонарних цирків забирали килим, а в той час клоун мав веселити публіку. Дмитро у цирку 5 років.

Дмитро Фоменко, артист цирку: «Сам я родом из Донецкой области, занимался в цирковой студии, потом по воле случая попал в цирк. Работал в паре, номер «Эквилибр на катушках». Жизнь так сложилась, что пришлось стать коверным, клоуном, в простонародье. Партнер ушел к любимой, а мне прийшлось выбирать: ехать домой или оставаться в цирке. Чтоб оставаться, надо было осваивать новое. Клоуном у меня неплохо получалось и я решил продолжать эту деятельность».

А ось і сам директор, точніше один з них, Андрій. За сумісництвом - клоун. Чоловік дозволив подивитися на своє помешкання. Воно виглядає цілком придатним для життя: з водою, електрикою, телевізором, плитою, меблями і навіть домашньою кішкою. За кілька хвилин Андрій наносить грим, його, каже, можна придбати у спеціальних магазинах, шкірі не шкодить і легко змивається. Поступово директорове обличчя набуває вигляду, від якого важко стримати посмішку. Лишається вдягти костюм, погладити кішку, випити чашку кави – і можна виступати.

Андрій Бейда, директор цирку: «Стал коверным чисто случайно. Работал в другом жанре, потом наши ребята коверные уехали работать за границу и некому было работать. Пришлось выручать. Стал работать, понравилось, влюбился в эту профессию и так по сей день».

Ця пара на арені – дружина Андрія та його брат Дмитро. Хлопці закохалися в цирк із дитинства. Інакше не можна, коли твої батьки – артисти. Шість років тому в родини виникла ідея створити власний цирк-шапіто, назвали його на честь матері – “Вікторія”. Тепер він мандрує містами, зупиняється, де на кілька днів, де на кілька тижнів, і кожного разу з новою програмою та артистами. Останні працюють за контрактом. “Родзинка” цього візиту – різноманітні тварини, включаючи носух, верблюдів та страусів. Усім їм дає раду дресирувальниця із 25-річним стажем Тетяна Шакурова.

Тетяна Шакурова, дресирувальниця: “Дрессура – это психология, здесь нужно понимать без слов. Люди, бывает, и словами друг друга понять не могут, а с животными ми на разных языках общаемся, потому это чисто на уровне психологии”.

У кожному місті працівники цирку вирушають на пошуки їжі для тварин, її має запасають і на час переїзду. Дресирувальниця вважає, що з тваринами працювати легше, аніж з людьми. Вони завжди показують свою справжню суть і намагаються зрозуміти, чого він них хочуть. А якщо це не одразу виходить, тварин ніколи не карають, а от хвалять – завжди.

У цирку хіба що пінгвіни не працюють, каже Тетяна, і то через те, що клімат їм не підходить. А так навчити трюкам можна будь-яку тварину. З ними регулярно проводяться репетиції, а перед виступом чотириногих артистів причепурюють.

Давши останню виставу, цирк починає складатися і тим же вечором залишає місто, аби з ранковими променями сонця прибути в інше. І знову дарувати людям радість, викликати в них захоплення, ховаючи свої справжні обличчя, настрій, побут і турботи за кулісами.

Автор: Інна Покотилюк

Камера: Віталій Сінєльніков





Chatbubbles Коментарів: 0