Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox :)
Дивно наші люди розуміють свобо ...
Time 00:30 - 05-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Татьяна
Для Директор школи (23.235.227. ...
Time 23:57 - 04-09-2017
Тротуарною плиткою вистеляють підхід до майбутньої дитячої поліклініки
Chatbox Вася Бакс
для Аноним (91.229.240.90) -моз ...
Time 22:45 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Батько
Погоджуюся з попереднім комента ...
Time 22:40 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Дядько
Моя дівчина,наразі дружина прац ...
Time 22:34 - 04-09-2017
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Золотий Сазан
Наша вода
Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

Ще дев’ять мешканок Бердичівщини отримали звання “Мати-героїня”

Time Додано: п'ятниця, 20 лист. 2009, 06:00 ( близько 8 року назад )

Лише з богинею можна порівняти жінку, стверджують на Бердичівщині. Не з квіткою — її потрібно кидати жінці до ніг, не з зіркою, яка може слугувати хіба що п’єдесталом для неї, а саме з богинею. Такого порівняння заслуговує чи не кожна жінка, тим паче мати, тим паче мати-героїня. Близько 70 мешканок Бердичівського району отримали це почесне звання, лише цього року Указом президента України “Матерями-героїнями” стали 39 наших землячок. І ось до їхнього числа додалися ще дев’ятеро. У будь-якій ситуації мати завжди поруч, і люди, знаючи це, частенько забувають сказати їй добре слово, а дарма.

Ще дев’ять мешканок Бердичівщини отримали звання “Мати-героїня”

Леонід Бакановський, голова Бердичівської РДА: “Коли проживаєш певний проміжок часу, то усвідомлюєш, хто така мати: згадуєш і безсонні ночі, і материнську турботу, і все, що вона робила й робить для своїх дітей. Тоді до тебе приходить думка: а чому я її колись образив, щось не те сказав, щось не те зробив... Мати — це найдорожче, що у нас є, і тому мені надзвичайно приємно, що такі жінки прийшли сьогодні до нас.”

Лісова Слобідка й Радянське, Андріяшівка й Гальчин, В. Низгірці й Слободище... Біографії цих жінок схожі одна на іншу, мов дві краплі води і відрізняються лише місцями проживання. Усі вони народилися й мешкали у селах, не зі слів знають, що таке важка праця, кожна з них, працюючи на фермі чи на полі, завжди встигала приділити увагу сім’ї й домашньому господарству. Усі як один матері-героїні говорять: головне для них, аби їхні діти були здоровими, щасливими, людяними й працьовитими.

Галина Никифорчук, мати-героїня: “Одна моя донька у Москві мешкає, друга — у Сумах. Ще одна — у Гардишівці, а четверта — біля мене. Маю вже 8 онуків. Хочеться, аби мої діти навчили їх бути працьовитими.”

Людмила Манелюк, мати-героїня: “Звичайно, хочеться, аби діти наші були щирими, щоб розуміли людей, були добрими, працьовитими... Ми прикладаємо усіх зусиль для цього. Може не завжди виходить, але ми хочемо, аби наші діти любили Бога, любили людей.”

Материнське серце завжди б’ється в унісон із дитячим. Про це не слід забувати. Як і про слова пісні, в якій говориться, що серце матері — це кришталева чаша, повна ласки й тривоги.

Автор: Олександр Єжель

Камера: Юрій Гавриш





Chatbubbles Коментарів: 0