Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Бердичів мистецький
Chatbox Виктор Гердель
Помню многих!!! Великолепная по ...
Time 18:13 - 04-04-2018
Центр розвитку сім’ї і дитини «Катафєйка» провів для дітей пасхальне свято
Chatbox Elena Demyanchuk
Вдячні за підтримку! Всім гарно ...
Time 18:41 - 02-04-2018
Центр розвитку сім’ї і дитини «Катафєйка» провів для дітей пасхальне свято
Chatbox Катеринка Катафєй
Щиро дякуємо за співпрацю!
Time 16:43 - 02-04-2018
У Бердичеві доводили, що «Мама, Тато, Я – спортивна сім’я!»
Chatbox Nady Gl
Вітаємо! Молодці :basketball:
Time 22:54 - 25-03-2018
Сенсей Віктор Гуменюк: не працюйте на аптеки – спробуйте себе у кіокушинкай карате
Chatbox Виктор Гуменюк
Ты кто такой что бы про меня ты ...
Time 21:19 - 24-03-2018
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

«Самий цимес» по-бердичівськи: у Бердичеві «живі історії» обернулися фестивалем єврейської культури

Time Додано: п'ятниця, 29 вер. 2017, 18:00 ( 7 міс. назад )

Бердичів – то, зазвичай, не просто яскраво і з душею, то не просто пісні, вірші й танці, не просто гумор і не просто їжа. Бердичів – самий цимес. І черговим підтвердженням тому став однойменний фестиваль єврейської культури, що днями відбувся у стінах міської центральної бібліотеки, на просторах молодіжного центру «М-Формація».

«Самий цимес» по-бердичівськи: у Бердичеві «живі історії» обернулися фестивалем єврейської культури «Самий цимес» по-бердичівськи: у Бердичеві «живі історії» обернулися фестивалем єврейської культури «Самий цимес» по-бердичівськи: у Бердичеві «живі історії» обернулися фестивалем єврейської культури «Самий цимес» по-бердичівськи: у Бердичеві «живі історії» обернулися фестивалем єврейської культури «Самий цимес» по-бердичівськи: у Бердичеві «живі історії» обернулися фестивалем єврейської культури

Ідея проведення фесту зародилася кілька місяців тому, коли до Бердичева завітали представники «Студій живої історії» – неформальної освітньої програми, запровадженої ГО «Інша освіта» у партнерстві з німецькими інституціями. Студійці, з їхніх слів, воліють працювати з активними людьми – свідками чи творцями певних подій. Аби усім разом переосмислювати власну історію, свою роль у ній, шукати зв’язок між минулим та сьогоденням.

Все у світі має власну красу, і, йдучи, припустимо, містом можна споглядати за красивим – варто лише захотіти. У цьому переконана Світлана Шмигельська – авторка однієї з фотовиставок, розгорнутої у рамках фестивалю. Досить похмурих облич та очей, втуплених в землю, заявляє фотохудожниця, у житті завжди є місце прекрасному. І додає: «Хочеться, дабы люди научились замечать, и стали замечательными.»

Єврейський народ, здається, музикальний від природи. І пісні його, як і музика, неповторні: ще мить тому ти ледь не пускав сльозу, як зараз вже хочеться плакати від сміху. Аби через секунду знову засумувати.

За свою історію євреї пережили чимало потрясінь. Вони часто кажуть: бувало, у нас забирали все майно, бувало, забирали бізнес, нас жорстоко переслідували і забирали наші життя. Все забирали. І лише почуття гумору забрати так і не могли. Ох, вже цей єврейський гумор…

Поспілкуватися, подивитися на старі фото, розгадати за спеціальні фестивальні монетки питання вікторини, взяти участь у майстер-класах – організатори подбали про те, аби відвідувачам на їхньому дітищі було цікаво й пізнавально. А ще – смачно: що ти за єврейська господиня, коли смачно і «від пуза» не нагодуєш своїх гостей? Ну тут вже постаралися місцеві бібліотекарки, котрі не просто здивували різноманіттям випічки, а й тим фактом, що уся ця смакота виготовлена за традиційними єврейськими рецептами. Тісто, припустимо, виключно або прісне, або пісочне, або крихке, мало не всюди цукор сусідить із медом тощо. Зрештою, перед тим, як фестиваль вступив до фінальної частини, усі були, таки,

нагодовані й задоволені.

Ви хотіли феєрії? Її є у нас! Адже пристрасть та чуттєве слово вирують там, де вирує «фреєносна» Валентина Бендерська. На «Самому цимесі» знана в Україні, Ізраїлі та багатьох інших країнах поетеса презентувала свою четверту збірку «Викрутаси Ейдоса». Створену спільно з відомим майстром неповторної рими Леонідом Колгановим. Їхні «викрутаси», розповідає пані Валентина, демонструють, як чудово можна жити у мирі й злагоді. Свідчать про те, як переплелися долі єврея Колганова та українки Бендерської, про те, скільки довелося пережити порізно, і як їх «крутить» уже разом третій рік поспіль. Викрутаси долі, переплетіння життів, пізнє, але таке всепоглинаюче кохання…

Бердичів на те і Бердичів, аби якомога частіше дарувати світлі й теплі почуття. Недарма ж «Самий цимес» на противагу відомому вислову категорично заявив на самому початку: «У наших очах – вся радість єврейського народу!»

Автор: Олександр Єжель

Камера: Юрій Гавриш





Chatbubbles Коментарів: 0