Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox :)
Дивно наші люди розуміють свобо ...
Time 00:30 - 05-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Татьяна
Для Директор школи (23.235.227. ...
Time 23:57 - 04-09-2017
Тротуарною плиткою вистеляють підхід до майбутньої дитячої поліклініки
Chatbox Вася Бакс
для Аноним (91.229.240.90) -моз ...
Time 22:45 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Батько
Погоджуюся з попереднім комента ...
Time 22:40 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Дядько
Моя дівчина,наразі дружина прац ...
Time 22:34 - 04-09-2017
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Золотий Сазан
Наша вода
Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

Психологи вчилися допомагати дітям з особливими потребами

Time Додано: п'ятниця, 25 груд. 2009, 06:00 ( більше 7 року назад )

Як допомогти дітям з особливими потребами почуватися комфортно у суспільстві і яким чином можна підтримати їхніх батьків? Цими та іншими питаннями днями на семінарі переймалися психологи дитячих садочків міста спільно з колективом центру «Промінчик». Він діє у Бердичеві шість років, проте його створенню передувала майже десятирічна робота, яку зініціював Тимофій Клим. У самого старший син — інвалід дитинства, розповідає директор центру, тому виникло бажання допомагати іншим дітям з вадами здоров’я.

Психологи вчилися допомагати дітям з особливими потребами

Тимофій Клим, директор центру «Промінчик»: «Спочатку у 1990 році це була громадська організація, потім ми перейшли до Українського фонду, а в 2003 на підставі діючого законодавства і реабілітаційних програм відкрили центр».

За майже 20-річне спілкування з дітьми-інвалідами та їхніми батьками і сам стаєш психологом, зізнається Тимофій Клим. Адже до кожної людини потрібен особистий підхід. Знань і вмінь накопичилось багато, тож колектив задумав поділитися своїми напрацюваннями з психологами. Інформація їм стане у нагоді, впевнені у «Промінчику», тому що практично кожен садок відвідують діти з вадами здоров’я. Для когось візит до центру був першим, а працівники та вихованці 28-го садка тут часті гості. У закладі є дві логопедичні групи, розповідає психолог Катерина Мельничук.

Катерина Мельничук, практичний психолог ДНЗ №28: «Діти потребують психологічної допомоги і особливо їхні батьки. Вони думають, що це вади, але насправді їх змалку можна позбутися і потім про них навіть не згадувати. Багато дітей, які ходили до нас у садочок, продовжують відвідувати «Промінчик».

На семінарі психологи познайомилися з основними напрямками роботи центру. Таких є п’ять: медичний, психологічний, педагогічний, соціально-реабілітаційний та дозвільневий. За кожен відповідає окремий спеціаліст. Поряд із лікувальним масажем, гімнастикою та логопедичними вправами багато уваги приділяють гуртковій роботі та святам, що проходять у родинному колі. Кожну дитину працівники закладу порівнюють із бутоном, якому слід допомогти розкритися.

Тетяна Томашевська, культорганізатор центру «Промінчик»: «У нас багато співаків, про яких ми навіть не підозрювали. Є діти, які чудово декламують вірші, які танцюють так, що дух переймається. Самому хочеться встати і приєднатися до них».

Психологи завітали до різних кабінетів «Промінчика», по достоїнству оцінили наявне там обладнання і вирішили неодмінно приходити до центру разом з вихованцями. Відчути на собі, щоб допомогти комусь — таким було гасло практичної частини семінару. Наскільки важко бути від природи обмеженим фізично, показала вже перша вправа «Чарівний капелюх».

Організатори «наділили» учасників певними вадами: когось позбавили голосу, когось — зору, а декого взагалі знерухомили. І наказали за 15 хвилин виготовити капелюхи. Психологи різними способами це зробили, а потім стали ділитися враженнями. Катерина Мельничук була єдиною, хто за умовами вправи, лишився здоровим. Жінка спочатку допомогла колегам, а вже потім зробила капелюшок для себе. Юлія Рибакова зустрілася з одним із своїх найбільших страхів - «втратила» зір. Але просити сторонньої допомоги не захотіла.

Юлія Рибакова, практичний психолог ДНЗ №27: «Підвищується чутливість. на дотик все добре відчувається. Все, що я робила із зав6язаними очима, я уявляла, адже в мене є досвід. А якщо в дітей зору нема з народження, їм дуже важко».

Антоніні Паламарчук «зламали» руку, та незважаючи на свою ваду, психолог першочергово думала не про себе.

Антоніна Паламарчук, практичний психолог ДНЗ №22: «Я чомусь одразу повернулася наліво, і коли побачила Антоніну із зв’язаними ніжками, мене охопив страх. Я спочатку допомогла їй, а потім собі».

Бути обмеженим фізично важко і страшно — зійшлись на думці учасники семінару, тільки як можна полегшити життя таким людям? Відповідь на це питання дали інші психотехніки, що їх опановували на семінарі.

Автор: Інна Покотилюк

Камера: Віталій Сінєльніков





Chatbubbles Коментарів: 0