Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox :)
Дивно наші люди розуміють свобо ...
Time 00:30 - 05-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Татьяна
Для Директор школи (23.235.227. ...
Time 23:57 - 04-09-2017
Тротуарною плиткою вистеляють підхід до майбутньої дитячої поліклініки
Chatbox Вася Бакс
для Аноним (91.229.240.90) -моз ...
Time 22:45 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Батько
Погоджуюся з попереднім комента ...
Time 22:40 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Дядько
Моя дівчина,наразі дружина прац ...
Time 22:34 - 04-09-2017
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Золотий Сазан
Наша вода
Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

Професія «бібліотекар»: трилер, комедія ... і життя

Time Додано: п'ятниця, 01 жовт. 2010, 06:00 ( близько 7 року назад )

Дивлячись, як ці люди зустрічають своє професійне свято, важко повірити у те, що розумні книжки визначають їхню діяльність як одну з форм соціокомунікативної, що отримала відносну самостійність та стала соціальною інституцією внаслідок суспільного поділу праці, розвитку виробничих cил та виробничих відносин. Самі ж бібліотекарі є далекими від таких складних й напівзрозумілих широкому загалу конструкцій. Так, кажуть, вони є охоронцями безлічі книг та журналів, і хіба ж лише цим окреслюється все те, чим доводиться їм займатися щодня? Свого часу кожна з цих жінок обрала професію бібліотекаря, аби бути справжнім професіоналом у досить нелегкій, але дуже почесній справі – ріднити людей із книжками. Стати «справжніми» їм вдалося, сьогодні цим секретом вони готові поділитися з кожним.

Професія «бібліотекар»: трилер, комедія ... і життя

Діна Абасова, бібліотекар читальної зали міської ЦБС: «О-о-о… Це дуже різнопланова людина. Розумна, емоційна, яка любить книгу, любить людей, любить себе…»

Світлана Леонєнкова, завідуюча юнацьким відділом міської ЦБС: «Це не лише освічені люди. Це і педагоги, і психологи, а можливо навіть і артисти. Адже іноді потрібно себе вміти стримувати, а іноді – гідно повести себе у складній ситуації.»

Тетяна Смольська, завідуюча філією № 4 міської ЦБС: «Він повинен бути інтелектуалом. Чим більше знаєш, тим легше працювати.»

Валентина Петрухіна, заступник директора міської ЦБС: «Справжній бібліотекар – це ас. Можна сказати, розвідник. Він вміє у будь-якій ситуації зробити правильний вибір і дати відповідь на всі питання, бути коректним і тактовним. Тобто Людиною з великою літери.»

Звісно, Людей із великої літери з їхнім святом не могли не поздоровити ті, від кого у значній мірі залежать умови праці місцевих хранительок книг. Бібліотечна система Бердичева живе активним й насиченим життям, до цього ж закликає городян, відзначає міський голова Василь Мазур, тож її працівники заслуговують на подяку й підтримку.

Василь Мазур, Бердичівський міський голова: «Незважаючи на те, що комп’ютеризація заполонила весь світ й кожну сім’ю, те, що ви прищеплюєте нашим людям любов до книжки, є дуже великою справою. Та людина, яка вміє працювати з книгою, вміє системно робити все інше, адже лише книга научить цьому. Я хотів би подякувати вам за вашу роботу і підтвердити сказане колись мною: жодна бібліотека у Бердичеві не закриється, ваші приміщення, на відміну від інших міст України, залишаться для бібліотек.»

Зовсім не даремно свято бібліотекарів справляється у день ще одного свята – Віри, Надії, Любові та мудрості – матері їхньої Софії. Усім цим дихають стіни місцевих книгозбірень, говорить Людмила Лисюк. Це вона керує колективом, який за допомогою книжки запрошує відвідувачів читалень до дивовижних країн, відкриває їм великі таємниці, дозволяючи стати володарями безцінних перлин. Цього дня, окрім почутих привітань та побажань на адресу свою та свого колективу, каже, хочеться самій виказати подяку. Місту, його громаді й керівникам, своїм дівчатам…

Людмила Лисюк, директор міської ЦБС: «Хочеться подякувати міській владі за те, що стабільно зміцнює нашу матеріальну базу, наповнює наш фонд новою періодикою. Міський голова разом зі своєю командою з розумінням ставиться до наших проблем. Окрім того, мені хочеться сказати: спасибі вам, колеги, за плідну і зразкову працю. Завдяки їй ми є однією з найкращих бібліотечних систем в області.»

Серед тих, хто піснею й танцем прийшов привітати бібліотекарів зі святом, більшість – постійні мешканці цього закладу. Зізнаються, що люблять сюди ходити. Раді бачити їх і винуватці дійства. Вони взагалі раді зустрічати тут усіх, для них не існує улюбленців і гостей небажаних. Приємно бути корисними, кажуть, приємно, коли тобі дякують за допомогу, приємно, коли до бібліотеки приходять не лише, коли припікає, а просто поспілкуватися. Знайомити людей з книгою – то їхня робота, бібліотека – то їхній другий дім. Древня і вічно юна оселя людського розуму. Оселя й не тільки…

Діна Абасова, бібліотекар читальної зали міської ЦБС: «Це – держава, це – храм книги, це – місце зустрічі наших мешканців, це – місце роботи, яку я люблю.»

Валентина Петрухіна, заступник директора міської ЦБС: «Це – мій другий дім, адже майже весь час я проводжу тут, на роботі.»

Валентина Лукашук, завідуюча абонементом міської ЦБС: «Бібліотека – це храм святості і книг, в якому людина почуває себе так, ніби знаходиться у святому місці.»

Тетяна Смольська, завідуюча філією № 4 міської ЦБС: «Бібліотека – це душі аптека, як би не тривіально це звучало. Люди приходять до нас, аби, дійсно, відвести душу.»

Світлана Леонєнкова, завідуюча юнацьким відділом міської ЦБС: «Це – не просто місце роботи: якби я навіть і не була бібліотекарем, то стала би, напевне, найактивнішим читачем, адже без книги не уявляю свого життя.»

Ніколи не хвалилися, аж ось задалися питанням : «А чому б і ні?»… У святковій залі розташувалася звичайна, на перший погляд, виставка. Єдине, що відрізняє її від подібних, то це те, що авторками чудових картин, вишиваних рушників, ікон та інших витворів декоративно-ужиткового мистецтва є присутні на дійстві бібліотекарі, які, виявляється, здатні відкривати людям силу й красу не лише слова.

Самовіддані й безкорисливі служителі бердичівському читачеві закохані у книжку й свою справу. От би взяти й порівняти одне з одним – на що схожа професія бібліотекаря… На твори похмурого Едгара По чи поезію витонченої Оксани Забужко? Можливо це «фентезі»? А може водевіль?

Валентина Петрухіна, заступник директора міської ЦБС: «Тореадори з Васюківки» В. Нестайка – ось із чим я можу порівняти нашу професію. Том описані веселі сюжети, в яких головні герої завжди находять вихід зі складних ситуаціях. Так, власне, як і ми.»

Тетяна Смольська, завідуюча філією № 4 міської ЦБС: «О-о-о… Це все… Це енциклопедія, довідкова література. Треба знати все і багато.»

Світлана Леонєнкова, завідуюча юнацьким відділом міської ЦБС: «Можливо, я й не права, але… Думаю, це трилер. Тут є все: і кохання, і пригоди, і фантастика. Тут є все.»

Діна Абасова, бібліотекар читальної зали міської ЦБС: «Багатожанрова… Це і комедія, і сатира, і трагедія інколи. Це і пригоди, і детектив, і, звісно, кохання. Життя? Так. Напевно, це життя.»

Автор: Олександр Єжель

Камера: Віталій Сінєльніков





Chatbubbles Коментарів: 0