Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox :)
Дивно наші люди розуміють свобо ...
Time 00:30 - 05-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Татьяна
Для Директор школи (23.235.227. ...
Time 23:57 - 04-09-2017
Тротуарною плиткою вистеляють підхід до майбутньої дитячої поліклініки
Chatbox Вася Бакс
для Аноним (91.229.240.90) -моз ...
Time 22:45 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Батько
Погоджуюся з попереднім комента ...
Time 22:40 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Дядько
Моя дівчина,наразі дружина прац ...
Time 22:34 - 04-09-2017
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Золотий Сазан
Наша вода
Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

Пам’ять священника селяни Бердичівщини увічнили в назві вулиці

Time Додано: неділя, 01 серп. 2010, 06:00 ( близько 7 року назад )

Село Іванківці Бердичівського району чи не єдине в Україні, де є вулиця, названа на честь священника. Протоієрея Ігоря Поліщука, так звучить повна її назва. Духовник 10 років працював у місцевій церкві настоятелем. Разом із селянами навів у храмі лад, придбав багато ікон, хоругв. 31-го грудня 2009-го року у лікарні сорокашестирічний отець Ігор помер від важкої хвороби. Мешканці села, особливо люди похилого віку, розповідають: світ втратив дуже хорошу людину, а вони найкращого священника. Сам він був родом із Рівного, до Іванковець приїздив на вихідні, аби відправляти служби Божі.

Пам’ять священника селяни Бердичівщини увічнили в назві вулиці

2 роки протоієрей Ігор проживав у церкві, а потім його забрала до себе мати нинішнього сільського голови Марія Шеретун.

Марія Шеретун, мешканка села Іванківці: «Іду я ввечері до церкви, а він з електрички з ліхтарем йде. Я його і забрала до себе. Він був мені, наче син. Дрова рубав, не сидів без роботи. Навіть якщо я щось почну робити, то він завжди допомагає.»

Не лише з Марією Шеретун отець Ігор мав гарні стосунки, а й з усіма селянами та мешканцями сусідніх селищ, розповідають жінки.

Якщо хтось із прихожан захворів, він завжди приходив, провідував, розпитував про здоров’я, допомагав, чим міг.

Фріда Пікуль, мешканка села Іванківці: «Він тільки приїде, біжить до мене по воду. Сидить зі мною, балакає. Діти мої приїдуть, він і з ними балакає, розпитує, як вони живуть. Такого батюшки ми не бачили і не будемо бачити. Зараз у нас є батюшка, але йому далеко братися до того.»

Окрім освіти духовної, отець Ігор мав ще й вищу технічну освіту. З ним завжди було цікво поспілкуватися, говорить селянка Неля Бойко.

Неля Бойко, мешканка села Іванківці: «Ми жили в Бердичеві і їздили з ним автобусом. Всю дорогу розмовляли: він розхповідав про сина, про дружину. На похорон завжди його запрошували тому, що такси не мав. Хтось щось дасть, він і подякує. На обід не заходив, бо горілки не визнавав.»

Настільки сильно любили селяни свого священника, що коли у місцевих депутатів виникла ідея перейменувати вулицю Польову на протоієрея Ігоря Поліщука, ніхто не був проти. У лютому 2010-го на будинках цієї вулиці з’явилися сині таблички з новою назвою.

Микола Шеретун, селищний голова Іванковецької сільської ради: «Депутати сільської ради пройшли вулицею, опитали людей, чи не проти ті, щоб перейменували вулицю. Зробили відповідні списки. На черговій сесії сільради прийняли рішення, щоб перейменувати. Подали всі документи у відповідні комунальні служби, і все.»

Один знайомий священник Миколи Шеретуна якось повідав чоловікові: Іванківці — єдине село на Україні, де назвою вулиці увічнили пам’ять богослужителя.

Автор: Ніна Сільченко

Камера: Андрій Пеньківський





Chatbubbles Коментарів: 0