Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox :)
Дивно наші люди розуміють свобо ...
Time 00:30 - 05-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Татьяна
Для Директор школи (23.235.227. ...
Time 23:57 - 04-09-2017
Тротуарною плиткою вистеляють підхід до майбутньої дитячої поліклініки
Chatbox Вася Бакс
для Аноним (91.229.240.90) -моз ...
Time 22:45 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Батько
Погоджуюся з попереднім комента ...
Time 22:40 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Дядько
Моя дівчина,наразі дружина прац ...
Time 22:34 - 04-09-2017
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Золотий Сазан
Наша вода
Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

Мати закопала свою померлу дочку поблизу смітника і чотири роки приховувала правду

Time Додано: вівторок, 22 квіт. 2008, 06:00 ( більше 9 року назад )

Біля цієї розритої могилки не садили квітів, і не було надгробного хреста. Мати закопала 10-річну дівчинку просто поблизу смітника за містом. 4 роки вона приховувала правду від людей.

Мати закопала свою померлу дочку поблизу смітника і чотири роки  приховувала правду

Із Житомира до Бердичева у 2003-му переїхала багатодітна сім’я. Турботлива мати 12-х дітей попросила, аби двоє її маленьких дівчаток попри річну різницю у віці були разом у 3-му класі. Мовляв, допомагатимуть одна одній у грамоті. Ось тут вони і вчилися з жовтня 2003 року. Сиділи за однією партою. Старшенька, яка стала жертвою незрозумілих обставин, була спокійною дитиною. Вона часто хворіла, розказує класний керівник.

Любов Джигірей, вчитель початкових класів ЗОК №14: «З 23 листопада 2003 року дівчинки не було в школі. Я питала у Наді і мами, чому. А мама говорила, що дитина хвора. Я відвідувала дитину вдома, бачила її. Вона з сестричкою спали в одному ліжечку. Бачила на її тілі якісь гнійні виразки. Запрошувала і на новорічне шкільне свято. Мама сказала, що дитина не прийде, тому що нічого не може взути і одягти».

Спілкування із дівчинкою у неї вдома та поведінка матері ніяких підозр не викликали, каже вчителька. Та більше у школі ученицю не бачили. Мати постійно приносила медичні довідки з Житомира.

Ігор Денисенко, прокурор міста Бердичева: «І органи опіки та піклування, і управління освіти, і школа повинні були одразу подати сигнал тривоги про те, що дитини немає, дитина не навчається, не ходить до школи. Десь же вона повинна бути?»

Жінка пояснювала, що дочка хворіє та живе у сестри. Натякала на епілепсію, хоча медичних підтверджень цього діагнозу немає, повідомили в міській прокуратурі.

Ігор Денисенко, прокурор міста Бердичева: «Зі слів матері і старшої сестри, дівчинка померла у квартирі в Бердичеві, в той час як мати з меншими дітьми була в селі. Дівчинка померла на очах у старшої сестри, про що повідомила матір. Вона приїхала. Розказує, що злякалися і не хотіли, щоб про це хтось знав. Дитину поховала із старшою дочкою неподалік від місця проживання».

Вже на померлу у червні 2004-го року дочку жінка продовжувала приносити до школи медичні довідки. Вчителі – вірили. Справно відмічали відсутність дитини через хворобу. Кажуть: підстав сумніватися не було, і брехню матері не відчули. Тому й не били на сполох.

Із самого початку появи цієї багатодітної сім’ї в місті мати справила гарне враження на соціальних працівників та педагогів школи.

Тамара Ковалик, директор Бердичівського міського ЦСССДМ: «Жінка - розумна, поміркована, діти завжди були охайні, дуже гарно їх характеризували педагоги школи. Гарно навчалися, займалися спортом. Троє дітей – чемпіони України. Мати охоче йшла на контакт із владою, постійно приходила до нас. Приходила також із дітьми. Ми її відвідували вдома. Часто запрошували на обласні заходи: губернаторську ялинку, день Святого Миколая».

Олександр Григорцевич, теперішній директор ЗОК № 14:

«Ніяких проблем із мамою у нас не виникало. Вона допомагала школі і матеріально. Наприклад, отримати мікрофони для школи».

Чому мати приховувала цей страшний факт протягом 4-х років, невідомо. Чи то зіграло роль бажання отримувати на померлу дочку державні гроші? Чи то чи з маленької брехня перетворилася на велику? Поки що причини такого вчинку жінки прокурор не коментує. Їх будуть з’ясовувати під час розслідування. Насильницьку смерть дитини судово-медична експертиза поки не підтвердила.

Ігор Денисенко, прокурор міста Бердичева: «Прокуратурою міста 26. 03. 2008 року порушена кримінальна справа за недбале виконання своїх службових обов’язків керівником чи службовими особами школи № 14, а також – управління освіти міськвиконкому. Дитина, будучи померлою, рахувалася на навчанні у школі. Нібито. Також її перевели з класу в клас. Виписали табель, ставили відмітки в журналі та інше».

Раїса Бишко, заступник директора з НВР у початкових класах ЗОК № 14: «Надя з Дашею були переведені до 4 класу. У 4 клас Даша вже не прийшла, і до листопада мама приносила довідки про те, що дитина хвора. А в грудні вона сказала, що забрала дитину до 33 школи Житомира. Особову справу ми їй видали».

Таємницю смерті і поховання маленької дівчинки довгий час зберігала вся сім’я. Хоча у телефонній розмові мати стверджує: знали лише старші діти.

Із телефонної розмови з матір’ю померлої дівчинки: «У неї проблеми були із здоров’ям, головою вона не зовсім була адекватна. Я сказала їм, що Дашу завезли до психлікарні на лікування. І коли виникали питання: «Мама, ти їздила до Даші?» ( а я їздила то до Бердичева, то до Житомира), то я казала, що їздила або – не їздила. Останні два роки говорила: не їздила. Казала, що нічого доброго там немає. І такі розмови самі собою припинилися. Більше вони не питали».

Страшна правда випливла, коли минулого року сім’я переїхала до села, де проживає батько дітей. І знову враження від спілкування із матір’ю - лише хороші, говорять у сільраді. Подейкують, хотіли подавати документи на присвоєння їй звання матері-героїні.

Володимир Дмитренко, сільський голова Старосолотвинської сільської ради: «Зразу кинулося в очі, що дівчинка одна була. Діти пішли до школи, в школу також пішла одна дівчинка. Іншої не було. На звернення до Т. Б. Саннікової, де дочка, відповіді я не отримав. Звернувся до директора. Щоб допомогла виявити місце перебування дочки. Їй також мати не відповіла. Це викликало у нас деякий сумнів. У зв’язку з чим я звернувся до начальника міліції В. М. Здоренка».

У ході розслідування справи прокуратурою з’ясувалося, що мати була засуджена за побиття покійної дівчинки, коли сім’я знаходилася у Житомирі. Ще одна дочка, якій зараз 14, із мамою у селі не проживає. Жінка пояснила:

Із телефонної розмови з матір’ю померлої дівчинки: « Надя в нас - ще одна проблемна. Захотіла жити з татом. А тато здав її до інтернату, тому що в нього немає умов».

Районна служба у справах дітей допомогла влаштувати дівчинку до Житомирського притулку. У районній адміністрації повідомили: мати теж її била.

Автор: Вікторія Кучерява

Камера: Віталій Сінєльніков





Chatbubbles Коментарів: 0