Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox :)
Дивно наші люди розуміють свобо ...
Time 00:30 - 05-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Татьяна
Для Директор школи (23.235.227. ...
Time 23:57 - 04-09-2017
Тротуарною плиткою вистеляють підхід до майбутньої дитячої поліклініки
Chatbox Вася Бакс
для Аноним (91.229.240.90) -моз ...
Time 22:45 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Батько
Погоджуюся з попереднім комента ...
Time 22:40 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Дядько
Моя дівчина,наразі дружина прац ...
Time 22:34 - 04-09-2017
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Золотий Сазан
Наша вода
Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

Лувр у власній оселі створив бердичівлянин Григорій Положевець

Time Додано: п'ятниця, 08 жовт. 2010, 06:00 ( близько 7 року назад )

Аби побачити безсмертне полотно Рафаеля Санті чи Леонардо да Вінчі, захопитися невмирущим образом Мадонни у виконанні цих неперевершених творців епохи Відродження, варто відвідати Ермітаж. Аби оцінити високу якість і майстерність репродукції цих творів, варто завітати до оселі бердичівського художника Григорія Положевця. Уся його домівка – наче невеличка, але багата різножанровими полотнами картинна галерея. Найстарішому витвору уже півстоліття, наймолодший побачив світ у минулому році.

Лувр у власній оселі   створив бердичівлянин Григорій Положевець

Те, що за допомогою паперу й олівця можна творити справжні дива, майбутній художник зрозумів ще у дитинстві, саме тоді він зробив свою першу спробу.

Григорій Положевець, художник: “Моя тетка из Москвы на день рожденья привезла мне набор разноцветных карандашей. 12 штук. Редкий на то время подарок, еще по 6 карандашей можно было наборы найти, а по 12 — никак. Я взял и сразу нарисовал карету, запряженную тройкой, извозчика на карете, он держит над головой зонт — идет дождь».

Попри всю любов до малювання, займатися цією справою хлопець міг лише час від часу. У 1938-му його батька репресували і наступні 20 років над Григорієм Положевцем тяжіло тавро «сина ворога народу». Багатьох таких вже давно нема на світі, розповідає чоловік. Йому ж усе життя посміхалася доля. У 1941-му вона подарувала хлопцю перший «вихід у люди».

Григорій Положевець, художник: “Было 100-летие со дня смерти Лермонтова и по Ставропольскому краю объявили конкурс на лучший рисунок или стихотворение. Я нарисовал портрет и отправил в Ставрополь, в своей возрастной категории взял первый приз — фотоаппарат «Монокль».

У шкільні роки Григорій час від часу малював стіннівки, але невдовзі і про ці найменші вияви творчості хлопцю доведеться забути. У сьомому класі його виключили зі школи, нібито за те, що він агітував свій клас не вивчати новий текст гімну Радянського Союзу. За парту Григорій Положевець повернеться 35-річним, коли працюватиме у Бердичівському педінституті. А поки що працювати їздовим і за 60 років трудової діяльності встиг спробувати себе у якості тракториста, комбайнера, завідуючого клубом, викладача, художника-оформлювача. На всіх посадах, розповідає Григорій Федорович, його особливо цінували за художні здібності. Не стала виключенням і служба в армії, котра, до речі, перетворила уродженця Північного Кавказу на бердичівлянина.

Григорій Положевець, художник: “Меня призвали и привезли в Бердичев. Здесь я до сих пор, окопался уже. Здесь женился, как говорят, воды из Гнилопяти попил — и все».

Гнилоп’ять, кляштор Босих Кармелітів, а ще Велика П’ятигірка та Бистрик – мала Батьківщина дружини – досить часто дивляться на глядача з полотен художника. Він не приховує: пейзаж є його улюбленим жанром, хоча малює він і портрети, і натюрморти. На створення картини надихає сама натура, її Григорій Положевець обирає ретельно, бо за своє життя він бачив багато і різного.

Почалося це із 1973-го року, коли працював у Будинку піонерів і коли один з учнів художника завоював першу премію на угорському конкурсі. Григорія Федоровича запросили взяти участь у конференції для викладачів та у відкритті тамтешньої виставки дитячого малюнку. Угорщина дуже вразила, згадує чоловік, і відтоді його невпинно тягнуло за кордон. Бував у Югославії, Румунії, Чехословаччині, Німеччині. Враження від цих подорожей художник відтворив у картинах.

Григорій Положевець, художник: “Сколько не варись в своем соку, как красиво не пиши свою природу, все равно художник должен обладать большими знаниями, если у него, конечно, есть возможность. В этих странах я в первую очередь посещал галереи, музеи, все это отразилось на моих работах».

Кожне своє полотно митець прикрашає власноруч зробленою рамою. Процес її виготовлення займає не менше часу, ніж написання самої картини, каже художник. Колись давно, будучи у Львові, він познайомився з майстром, який відкрив секрет виробництва. Головна «родзинка» рами - у наліпках, їх роблять із суміші столярного клею, крейди, борошна, оліфи та паперу. За таким самим рецептом працювали ще у 18-му столітті, нині подібне оздоблення використовують у музеях, тому що воно не псується віками.

Григорію Положевцю імпонують художники-реалісти і творці епохи Відродження. Те, що копіював останніх, чоловік творчістю не вважає, а ще не схвалює сучасних журналів, котрі нібито знайомлять читачів з полотнами видатних живописців. Каже: через неякісний друк зображення виглядають потворно.

Інша улюблена справа співрозмовника – читання. У його домашній бібліотеці можна побачити книги словацькою та німецькою мовами. Ними чоловік поступово оволодів під час закордонних поїздок, навіть німці, каже, дивувалися і не вірили, що він не арієць.

Один із зятів художника – німець за національністю, він привіз тестю книгу про останнього царя династії Романових. Григорій Федорович взявся її перекладати, аби інші члени родини теж могли почитати цю історію.

Останнім часом за пензель найстарший бердичівський живописець береться рідко, як правило взимку, бо в інші сезони у господі завжди знаходяться різні справи. Ось і тепер художник дозбирує врожай у садку, аби потім його ніщо не відволікало від образотворення.

Автор: Інна Покотилюк

Камера: Віталій Сінєльніков





Chatbubbles Коментарів: 0