Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
ДТП на пішохідному переході: не розминулись дві автівки
Chatbox Andrey Pereuda
https://e-dem.in.ua/berdychiv/P ...
Time 21:30 - 09-12-2018
Турнір «за власним бажанням» ініціювали у Бердичеві активісти організацій людей з інвалідністю
Chatbox Andrey Pereuda
https://e-dem.in.ua/berdychiv/P ...
Time 21:30 - 09-12-2018
Коли «дерево» дорівнює «чарівність»: у Бердичеві «виставилася» творча трійка Земнухов-Ковальчук-Вахніцький
Chatbox Andrey Pereuda
https://e-dem.in.ua/berdychiv/P ...
Time 21:30 - 09-12-2018
Бердичів провів XІ матчеву зустріч з боксу пам’яті М. Самойлова
Chatbox Стас Перковский
Наймолодший вихованець із Берди ...
Time 16:37 - 03-12-2018
Паління - попередня причина пожежі у будинку по вул. Шевченка
Chatbox Укроп Укропович
Коли мешканці будинків «б"ють в ...
Time 09:10 - 03-12-2018
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

Книгу про українську національну революцію 1917-22 рр. презентував у Бердичеві історик та краєзнавець Геннадій Махорін

Time Додано: субота, 24 лют. 2018, 16:10 ( 10 міс. назад )

Темі української національної революції 1917-22 рр. та, зокрема, перебігу її на Житомирщині присвятив свою нову книгу Геннадій Махорін – кандидат історичних наук, краєзнавець, член правління обласної «Просвіти» та обласного осередку ОУН, голова Асоціації інтелігенції Житомирщини. Днями її презентація відбулася у Музеї історії м. Бердичева.

Книгу про українську національну революцію 1917-22 рр. презентував у Бердичеві історик та краєзнавець Геннадій Махорін Книгу про українську національну революцію 1917-22 рр. презентував у Бердичеві історик та краєзнавець Геннадій Махорін Книгу про українську національну революцію 1917-22 рр. презентував у Бердичеві історик та краєзнавець Геннадій Махорін Книгу про українську національну революцію 1917-22 рр. презентував у Бердичеві історик та краєзнавець Геннадій Махорін Книгу про українську національну революцію 1917-22 рр. презентував у Бердичеві історик та краєзнавець Геннадій Махорін

Про що розповідає у своїй книзі Махорін, на що звертає увагу читача? Ну, хоча б на те, що у ті часи лише незначна частина українського суспільства допускала можливість незалежності України, більшість бачила ту у складі автономії Росії, і бажання відвойовувати самостійність у неї не спостерігалося. Автор констатує: негативних настроїв до північного сусіда не мав Грушевський, Винниченко – той взагалі, певною мірою, симпатизував більшовикам, нерідко заграючи з тими та використовуючи червоні гасла. Та й Симон Петлюра, був час, закликав воювати за Російську імперію. Непохитна думка, що Україна є лише знаряддям у грі великих держав, визріла у горнилі воєнних дій: саме військові чи не першими дозріли до ідеї незалежності, пише Геннадій Махорін.

Тодішня українська влада у листах до очільників Росії, принижуючись та терплячи зневагу, просила розглянути можливість автономії, військові прагнули утворити власну армію, Центральна ж Рада відмахувалась від пропозицій, мовляв, не треба нас захищати… Вояки, було, зазбиралися на Київ, та Москва вирішила влаштувати перемовини, на яких, зрештою, погодилася на те, що Україна у праві прагнути автономії… Настав час, коли вітчизняні можновладці остаточно відштовхнули від себе військових.

Трагедія української національної революції полягала і у тому, вважає Геннадій Махорін, що тодішня влада мусила вдатися до допомоги зовні. Брестський мир, і при цьому знову інертність мислення політиків України...

22-го січня 1918-го проголосили IV Універсал та українську незалежність, але більшовики на той час були вже недалеко від Києва, продовжує автор. Воювати за Україну виявилося нікому. І тоді влада звернулася до молоді.

Новизна його літературного дітища у тому, інформує пан Геннадій, що він, вивчивши архівні документи, подовжив хронологічні рамки української національної революції. Раніше, у класичному варіанті, розповідає, її початок датувався 17-м роком, а фінал – листопадом 21-го, коли під містечком Базар червоні розстріляли оточених вояків Волинської групи. За Махоріним, революція закінчилася у 1922 році.

Повстанці планували вдарити по ворогові у вересні-жовтні 22-го, каже автор, але на той час в їхніх лавах вже було повно більшовицьких сексотів. У результаті за два дні заарештували мало не усіх українських командирів. Водночас, 277 загонів продовжили боротьбу за незалежність. Далі – Голодомор 21-22 рр., потім НЕП. До всього цього додалася моральна втома, а тут – ще й червона амністія воякам-самостійникам. Повстання не відбулося.

Автор: Олександр Єжель

Камера: Юрій Гавриш





Chatbubbles Коментарів: 0