Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Свято останнього дзвінка – хвилююче і радісне свято!
Chatbox Анжела Анатольевна...
:clapping: :dance:
Time 09:40 - 26-05-2018
Чи доступне місто людям з інвалідністю?
Chatbox Виктор Иванов
"У Бердичеві пройшло чергове ви ...
Time 14:55 - 25-05-2018
Персональною виставкою зустрів своє 70-річчя художник Микола Романчук. Зі світлою душею та прагненням вперто працювати.
Chatbox Анатолий Ходорковс...
Николай, Поздравляю с Юбилеем и ...
Time 21:09 - 19-05-2018
Пропозиція скасувати рішення виконкому про встановлення тарифу на очистку стічних вод не набрала потрібної кількості голосів на 35-й сесії Бердичівської міської ради
Chatbox Наташа Быкова
Всі мешканці міста бігають у по ...
Time 16:44 - 01-05-2018
Якість очищення стічних вод у Бердичеві та районі підвищуватимуть у два етапи
Chatbox Олег Козловський
Замовлений репортаж , за кошти ...
Time 16:16 - 23-04-2018
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

Книгу про українську національну революцію 1917-22 рр. презентував у Бердичеві історик та краєзнавець Геннадій Махорін

Time Додано: субота, 24 лют. 2018, 16:10 ( 4 міс. назад )

Темі української національної революції 1917-22 рр. та, зокрема, перебігу її на Житомирщині присвятив свою нову книгу Геннадій Махорін – кандидат історичних наук, краєзнавець, член правління обласної «Просвіти» та обласного осередку ОУН, голова Асоціації інтелігенції Житомирщини. Днями її презентація відбулася у Музеї історії м. Бердичева.

Книгу про українську національну революцію 1917-22 рр. презентував у Бердичеві історик та краєзнавець Геннадій Махорін Книгу про українську національну революцію 1917-22 рр. презентував у Бердичеві історик та краєзнавець Геннадій Махорін Книгу про українську національну революцію 1917-22 рр. презентував у Бердичеві історик та краєзнавець Геннадій Махорін Книгу про українську національну революцію 1917-22 рр. презентував у Бердичеві історик та краєзнавець Геннадій Махорін Книгу про українську національну революцію 1917-22 рр. презентував у Бердичеві історик та краєзнавець Геннадій Махорін

Про що розповідає у своїй книзі Махорін, на що звертає увагу читача? Ну, хоча б на те, що у ті часи лише незначна частина українського суспільства допускала можливість незалежності України, більшість бачила ту у складі автономії Росії, і бажання відвойовувати самостійність у неї не спостерігалося. Автор констатує: негативних настроїв до північного сусіда не мав Грушевський, Винниченко – той взагалі, певною мірою, симпатизував більшовикам, нерідко заграючи з тими та використовуючи червоні гасла. Та й Симон Петлюра, був час, закликав воювати за Російську імперію. Непохитна думка, що Україна є лише знаряддям у грі великих держав, визріла у горнилі воєнних дій: саме військові чи не першими дозріли до ідеї незалежності, пише Геннадій Махорін.

Тодішня українська влада у листах до очільників Росії, принижуючись та терплячи зневагу, просила розглянути можливість автономії, військові прагнули утворити власну армію, Центральна ж Рада відмахувалась від пропозицій, мовляв, не треба нас захищати… Вояки, було, зазбиралися на Київ, та Москва вирішила влаштувати перемовини, на яких, зрештою, погодилася на те, що Україна у праві прагнути автономії… Настав час, коли вітчизняні можновладці остаточно відштовхнули від себе військових.

Трагедія української національної революції полягала і у тому, вважає Геннадій Махорін, що тодішня влада мусила вдатися до допомоги зовні. Брестський мир, і при цьому знову інертність мислення політиків України...

22-го січня 1918-го проголосили IV Універсал та українську незалежність, але більшовики на той час були вже недалеко від Києва, продовжує автор. Воювати за Україну виявилося нікому. І тоді влада звернулася до молоді.

Новизна його літературного дітища у тому, інформує пан Геннадій, що він, вивчивши архівні документи, подовжив хронологічні рамки української національної революції. Раніше, у класичному варіанті, розповідає, її початок датувався 17-м роком, а фінал – листопадом 21-го, коли під містечком Базар червоні розстріляли оточених вояків Волинської групи. За Махоріним, революція закінчилася у 1922 році.

Повстанці планували вдарити по ворогові у вересні-жовтні 22-го, каже автор, але на той час в їхніх лавах вже було повно більшовицьких сексотів. У результаті за два дні заарештували мало не усіх українських командирів. Водночас, 277 загонів продовжили боротьбу за незалежність. Далі – Голодомор 21-22 рр., потім НЕП. До всього цього додалася моральна втома, а тут – ще й червона амністія воякам-самостійникам. Повстання не відбулося.

Автор: Олександр Єжель

Камера: Юрій Гавриш





Chatbubbles Коментарів: 0