Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
У Бердичеві власники «євроблях» – члени ГО «АвтоЄвроСила» – оголосили, що боротимуться за розмитнення по-європейськи
Chatbox Виктор
На наших дорогах каждая машина ...
Time 20:29 - 19-08-2017
Забої та синці, ризик потрапити під машину чи у багнюку: що ще потрібно, аби ремонтники робили свою справу якісно?..
Chatbox ))
машина часу (46.118.202.160) - ...
Time 19:57 - 19-08-2017
У Бердичеві власники «євроблях» – члени ГО «АвтоЄвроСила» – оголосили, що боротимуться за розмитнення по-європейськи
Chatbox 123
а вазы не мусор? не лучше ли об ...
Time 19:08 - 19-08-2017
У Бердичеві власники «євроблях» – члени ГО «АвтоЄвроСила» – оголосили, що боротимуться за розмитнення по-європейськи
Chatbox машина часу
«євроблях» -это мусор завезенны ...
Time 18:52 - 19-08-2017
Забої та синці, ризик потрапити під машину чи у багнюку: що ще потрібно, аби ремонтники робили свою справу якісно?..
Chatbox друг
все вопросы до Стасика
Time 17:05 - 19-08-2017
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Золотий Сазан
Наша вода
ОДПІ
Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

ГОСТІ З ПОЛЬЩІ ВІДРОДЖУЮТЬ ПОЛЬСЬКИЙ ЦВИНТАР У БЕРДИЧЕВІ

Time Додано: п'ятниця, 25 лип. 2008, 06:00 ( близько 9 року назад )

Вперше за довгі роки на старовинному цвинтарі по вул.Пушкіна у Бердичеві розпочалась робота. Це ентузіасти з Польщі вирішили відродити історичні надгробки, котрі ось-ось через занедбаний стан могли відійти в небуття. Представники польського телебачення разом з молоддю та викладачами з Вроцлава відроджують те, про що взагалі то б мали дбати і пам’ятати самі бердичівляни.

ГОСТІ З ПОЛЬЩІ ВІДРОДЖУЮТЬ ПОЛЬСЬКИЙ ЦВИНТАР У БЕРДИЧЕВІ

Юрій Сокальський: Благородну місію виконують наші польські друзі. Їх безкорислива праця по відродженню цвинтаря по вул. Пушкіна стане прикладом для всіх бердичівлян. Сподіваємось, що цьому цвинтарю буде надано статус історичного.

Поляки викошують траву, очищують територію від кущів, заростей, котрі перетворили цвинтар на справжні джунглі.

Цікавлюся в польського студента, чому вирішив саме так провести канікули?

Піотр Джевінскі (студент, м.Вроцлав) : Приїхав трохи за пригодами, а також аби щось зробити. З одного боку важливо зберегти пам’ять, що ми були тут, з іншого – причинитися до того, щоб цей цвинтар не знищувався, незалежно від того, хто тут лежить – поляк, українець, єврей чи німець.

Найважливіша справа – очищення старовинних надгробків від сміття, землі, бруду.

Деякі з пам’ятних плит та хрестів взагалі опинились під шаром грунту.

Юрій Сокальський:-Як ви думаєте, скільки тут польських могил?

Павел Пригель (вчитель історії, м.Вроцлав) -Багато. Сотні, може близько тисячі. Найстаріші надгробки знайшли з піщанику, датовані 1806 роком. З цього виникає, що цвинтар постав приблизно на зламі 18 і 19 віків. Є дуже старий. Переконаний, що тут похована маса людей. Тут можна зробити фантастичні відкриття.

Велична колонна з ангелом – мабуть найяскравіше місце на цвинтарі.

Польські студенти ретельно відчищують пам’ятники, відновлюють старовинні написи.

Окремі епітафії являють собою справжні шедеври епістолярного жанру.

У Бердичеві полякам вдалось зробити просто-таки сенсаційні знахідки.

Єжи Рудніцкі (вчитель історії, м.Вроцлав): Це пам’ятник з 1816 р, присвячений пам’яті Францішка Хоміцького. З напису можна зробити висновок, що був він не тільки заслуженим військовим, але також палким патріотом Польщі. Знайшли ми теж напис, що був він у першому польському уряді. Якщо це підтвердиться, думаю, то стане сенсацією не тільки у Бердичеві.

Чоловіки виконують важку фізичну працю. Встановлюють зруйновані пам’ятники, укріплюють фундаменти цементом.

Не впізнати давніх склепів, котрі були раніше вщент засмічені та спотворені людьми, для котрих немає нічого святого в цьому житті.

Юрій Сокальський: Нарешті старовинні бердичівські склепи виконуватимуть свою первісну місію як пам’ятки історії, а не слугуватимуть прихистком для бездомних та інших осіб.

Ось що розповіла майбутня студентка україністики про фронт робіт, який вже виконали.

Марта Мєдла (студентка, м.Вроцлав): Ми відреставрували старі пам’ятники і ту піраміду, гробницю. Замуровали входи. Поставили також кілька пам’ятників. Тут один з них, а більшість – в найдавнішій частині цвинтаря. Так що прогрес у праці великий, але, на жаль, треба значно більше часу, аби зробити такий порядок, який повинен панувати.

Польським друзям вирішив допомогти бердичівлянин.

Віктор Лоскутов (будівельник): Дуже добре, що вони цим займаються. Тут були такі хащі. Я приїхав – не впізнав. Вони дуже працьовиті, добрі люди. Я вирішив попрацювати з ними.

Пан Анджей – працівник польського телебачення пояснює, чому власне приїхав до Бердичева.

Анджей Ратушинські: Тому що хочу, люблю, бо кохаю креси – колишні польські окраїни. Вже й не пам’ятаю, скільки разів був на Україні, від Молдови до Литви. Гадаю, роблю щось, що колись після нас залишиться, що потрібно робити. В Бердичеві вже не вперше. Крім того, це пов’язано з нашою акцією під час відпустки щодо опіки над старими цвинтарями, котрих в Україні дуже багато. Також залучаємо до цієї справи наших приятелів молодь, вчителів. Скажу, що це не просто – приїхати сюди, чимало бажаючих, є тут дівчата, які хочуть вчити україністику. Отже, це велика літня пригода. Кохаю це. Прекрасні люди, прекрасна наука історії.

Ініціаторкою, рушійною силою та організаторкою цієї поїздки є пані Гражина Орловська-Сондей – редактор Вроцлавського телебачення.

Гражина Орловска-Сондей: Можу сказати, що впорядковуємо кладовища колишніх польських окраїн вже 9 років. Перший раз приїхали до Коломиї, звідки поляки виїхали після другої світової війни в 1945 р. Тож почали з Коломиї, далі Дрогобич, Житомир і нарешті дісталися Бердичева, де були багато разів. Ми були зворушені, що тут є така велика незвична історія і вирішили приїхати також на ваш цвинтар, щоб рятувати старі історичні польські могили. Що нас спонукає до цього? Ми походимо з такого польського регіону, куди люди приїжджали найчастіше зі Сходу. В околицях Вроцлава мешкає близько мільйона людей з колишніх польських окраїн, зі Сходу і вони, не дивлячись, що пройшли роки, зберегли пам’ять про ці землі, традиції, а передусім любов до Сходу.

Дивно і прикро одночас , що ніхто в Бердичеві, жодна організація, жодне місцеве громадське об’єднання не займаються відродженням старовинного цвинтаря, значну частину котрого складають польські пам’ятники. Адже одна річ – турбота на словах чи на папері і зовсім інша – конкретні справи, що яскраво демонструють, засукавши рукава, гості з Польщі.

Поляки намагаються утримуватись від критики, хоча, звичайно, для них, м’яко кажучи, незрозуміле таке відношення до цвинтарів, адже в Польщі ситуація цілком протилежна.

Гражина Орловська-Сондей: Я мушу сказати, що в Польщі такі історичні некрополі і сучасні – то перлини. Мабуть, інші звичаї, традиції. У нас на цвинтарях люди регулярно відвідують своїх близьких, кожного дня можна побачити багато людей, запалені лампадки, квіти. Цвинтарі виглядають як парки, куди приходять з великим бажанням в будь-який день. Я бачу, що тут поховано багато людей, чиї близькі живуть недалеко від цвинтаря, але не навідуються на могили рідних. В Польщі цвинтарі дуже доглянуті. Часом думаємо, що наша присутність, робота, котру виконуємо безоплатно (тут проводимо відпустку) покаже, як треба дбати про цвинтар, і що принаймні кілька осіб цим зацікавиться.

Значну частину робіт виконали польські друзі, але відновити за тиждень все, що занедбувалось протягом багатьох років неможливо.

Міхал Ласкі (студент, м.Вроцлав): Це вже мій другий виїзд в Україну, певний різновид пригоди, відкриття власної історії і , гадаю, що потрібно пам’ятати про історію кожного народу. На цьому цвинтарі є великий потенціал. Для влади міста мусить то бути певною передумовою. Цвинтар містить в собі спільну історію різних народів і, думаю, можна зробити так, як вчиняють на Заході, надаючи цвинтарю статус музею і тоді цей цвинтар зможе заробляти сам на себе, утримуватись, бо це приваблювало б туристів.

Хочеться вірити, що благородний приклад гостей з Польщі стане поштовхом для всіх громадян та організацій.

Отже цвинтарю на вулиці Пушкіна слід надати статус історичного, щоб убезпечити його від руйнувань, зберегти для майбутніх поколінь, адже тут, окрім поляків, спочивають православні, в тому числі воїни, що визволяли наш край.

Автор: ЮРІЙ СОКАЛЬСЬКИЙ,

Оператор: ВІТАЛІЙ СІНЄЛЬНІКОВ.





Chatbubbles Коментарів: 0


Додати коментар: