Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox :)
Дивно наші люди розуміють свобо ...
Time 00:30 - 05-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Татьяна
Для Директор школи (23.235.227. ...
Time 23:57 - 04-09-2017
Тротуарною плиткою вистеляють підхід до майбутньої дитячої поліклініки
Chatbox Вася Бакс
для Аноним (91.229.240.90) -моз ...
Time 22:45 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Батько
Погоджуюся з попереднім комента ...
Time 22:40 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Дядько
Моя дівчина,наразі дружина прац ...
Time 22:34 - 04-09-2017
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Золотий Сазан
Наша вода
Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

Головний лісничий Бердичівського лісгоспу Григорій Івасюк: “Люблю ліс за те, що він ліс”

Time Додано: п'ятниця, 17 вер. 2010, 06:00 ( близько 7 року назад )

“Він перелякано слухав високого лісника. Той сварився за те, що малий не догледів свою корову, і вона залізла в молоді насадження…Хлопець слухав і мріяв, що колись він теж стане лісником, але ніколи не буде ось так лютувати”...

Головний лісничий Бердичівського лісгоспу Григорій Івасюк: “Люблю ліс за те, що він ліс”

Людмила Терлецька, інженер з реалізації: “Григорій Михайлович — це працівник лісового господарства і спеціаліст, яких по всій Україні дуже мало”.

Микола Моісєєнко, провідний інженер лісового господарства: “Кожного разу, коли він заходить, ми знаємо одне: зараз буде щось нове”.

У Бердичівському лісгоспі переконані: такого головного лісничого, як у них, ще пошукати треба. Адже Григорій Івасюк – то рідкісне поєднання глибоких знань, багатого досвіду, високих моральних якостей, безмежної відданості і небувалого фанатизму у ставленні до роботи.

Олександр Мудревський, директор ДП «Бердичівське лісове господарство»: “По натурі і по характеру він - лісівник, взірець того, яким повинен бути лісівник. Він не соромиться передавати свої знання, вміння і навички”.

Людмила Терлецька, інженер з реалізації: “Йому притаманна вимогливість, бо без неї порядку в лісовому господарстві не буде”.

Микола Моісєєнко, провідний інженер лісового господарства: “Ніколи не кине в біді і завжди допоможе. Для нас почесно працювати з Григорієм Михайловичем”.

Григорія Івасюка рідко можна застати у кабінеті, зате майже безпомилково - зустріти на одному із 26 тисяч гектарів лісу, що ним опікується підприємство. Чоловік знає кожен метр цієї території, адже за 37 років праці у бердичівському лісгоспі без Григорія Михайловича не відбулась жодна рубка, посадка чи прополка. Кількість посаджених за цей час дерев сягає 93 мільйонів!

Лісникова праця важка і здебільшого потребує людських рук, а не техніки. Це лише на перший погляд здається, що у лісі все росте саме, від природи. Якщо уважно придивитися, можна побачити, що дерева ростуть рядами, отже, десятки років тому тут побували попередники нинішніх лісових охоронців.

Кожному дереву фахівці дають свою характеристику. Липа – дерево-лікар, бо цілюще в неї все: від коріння до листочка. Осику не варто використовувати для будівництва оселі, каже Григорій Івасюк: через тремтяче листя її вважають вічно переляканим деревом, подібні відчуття викликатиме воно і в людини. Більше для домівки підходить дуб. Це, до речі, улюблене дерево лісничого, бо символізує Україну, і є в ньому щось мужнє, величне і лікувальне.

Григорій Івасюк, головний лісничий Бердичівського лісгоспу: “Дуб може передавати свою енергію людині. Якщо хтось має захворювання нервової системи, треба на 15-10 хвилин притулитися спиною до дерева. Таким чином можна відчути полегшення, кажуть люди”.

Так виглядає дуб у двохрічному віці, ось таким він стане через 98 років, тоді ж вважатиметься стиглим. Його зріжуть і замінять молодим деревцем. Проте не завжди життя цих красенів припиняється у 100 років. Якщо вони ростуть у лісопарковій зоні, створеній для відпочинку людей, можуть жити довше, як наприклад, ось ці дуби. Їм – 150. І доки журналістська голова дереться вгору поглянути на верхівку велетня, натреновані очі лісничого бачать: дуб доживає свій вік.

У колі фахівців побутує думка, що лісник ніколи не заблукає в лісі. Григорій Івасюк з цим погоджується, каже: хто вміє відчувати ліс і ті підказки, які він дає, той не загубиться. Сам чоловік блукав лише раз, коли тільки починав освоювати лісову справу. Злякався і почав бігти, куди очі бачили, але потім заспокоївся і зорієнтувався. А одного разу Григорія Михайловича та його напарника переслідував ведмідь.

Григорій Івасюк, головний лісничий Бердичівського лісгоспу: “Ми йдемо — він за нами. Ми зупинились — він зупинився. І далі не відходить, і ближче не підходить. Ми сіли пообідати, залишили банку згущеного молока. Потім назад повертаємось, бачимо: банка розірвана, а ведмідь від нас відстав”.

Цей випадок трапився близько 40 років тому, коли 20-річний випускник Української сільськогосподарської академії разом з іншими шукачами пригод поїхав до Сибіру в експедицію – вивчати тайгу, де ніколи не ступала людська нога.

Григорій Івасюк, головний лісничий Бердичівського лісгоспу: “З вертольоту висадили, скинули твої речі і улетіли. А ти починаєш будувати хатину, натягувати рацію, мурувати піч, створювати умови, щоб можна було жити і працювати”.

Єдиними предметами цивілізації були чай, сухарі, цукор, згущене молоко, казанок і рушниця, згадує Григорій Івасюк. Харчувались тим, що впольовували, освоювали і наносили на мапу невідомі куточки дикої природи, часто цілодобово не знімали з ніг гумових чобіт, але в усіх труднощах молодь бачила важку, проте справжню романтику.

Григорій Івасюк, головний лісничий Бердичівського лісгоспу: “Буває, йдеш — 15-20 тисяч гектарів суцільного болота. А треба все описати, впорядкувати робочі матеріали. І ми працювали, а кожного року ще й ледь не пересварювались між собою: кожен хотів отримати найцікавішу ділянку”.

Тайга чи щось інше вплинуло, а в ліс чоловік закохався по-справжньому: “Я ліс люблю тому, що він ліс”.

А роботу Григорій Івасюк любить, бо завдяки їй життя не проходить даремно. Лісівництво – то важка справа, сповнена високим змістом.

Григорій Івасюк, головний лісничий Бердичівського лісгоспу: “Професія така, що ніколи не побачиш врожаю, але радує те, що років через 50-100 в цей ліс прийдуть люди і, можливо, подякують тим, хто його колись створював”.

Автор: Інна Покотилюк

Камера: Віталій Сінєльніков





Chatbubbles Коментарів: 0