Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
 Один із 6-ти проектів Бюджету участі уже реалізовано: за 100 тис. грн. вистелено алею на польському кладовищі
Chatbox ))
машина времени (46.118.202.160) ...
Time 21:14 - 25-07-2017
 Один із 6-ти проектів Бюджету участі уже реалізовано: за 100 тис. грн. вистелено алею на польському кладовищі
Chatbox Я
100000 на доріжку!!!Люди добрі, ...
Time 17:45 - 25-07-2017
 Один із 6-ти проектів Бюджету участі уже реалізовано: за 100 тис. грн. вистелено алею на польському кладовищі
Chatbox машина времени
Может всё же сначала надо решит ...
Time 13:49 - 25-07-2017
 Один із 6-ти проектів Бюджету участі уже реалізовано: за 100 тис. грн. вистелено алею на польському кладовищі
Chatbox Станіслав
за цей мізерний кошт не те що в ...
Time 11:14 - 25-07-2017
 Один із 6-ти проектів Бюджету участі уже реалізовано: за 100 тис. грн. вистелено алею на польському кладовищі
Chatbox василь
у місті нема актуальніших пробл ...
Time 10:48 - 25-07-2017
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Золотий Сазан
Наша вода
ОДПІ
Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

Футболісту Мунчику – 70 років

Time Додано: неділя, 04 лист. 2007, 06:00 ( більше 9 року назад )

Про футбол можна говорити нескінченно довго, так само багато можна розповідати і про колишнього тренера команди «Прогрес» Зигмунда Возняка – кажуть його друзі-спортсмени та вихованці. І сьогодні перед людиною на прізвисько Мунчик, якій виповнилося 70 років, схиляють у повазі голови бердичівські футболісти. У Зигмунда Йосиповича починають сяяти очі, коли він згадує 50-і роки, перші матчі.

Футболісту Мунчику – 70 років

Зигмунд Возняк, колишній тренер футбольної команди «Прогрес»: «Первый футбол был с «Кожевником». Я вышел в первую игру, забил им два гола. Мы выиграли. С тех пор играл за завод. Футбол – это моя страсть. Моя страсть».

Учні Зигмунда Возняка розказують: у 60-70 роки саме на гру таких, як він, ходили дивитися бердичівляни. Футболіст грав під 9-м номером.

Олександр Репутацький, тренер ДЮСШ: «Эти люди собирали вокруг себя тысячи бердичевлян. В 1979 году меня пригласил Зигмунд Иосифович в команду «Прогресс». Мне было 16 лет. Команда была самобытная, авторитетная. Ее знали в Житомирской области. Она имела авторитет в Украине. В ней было непросто закрепиться молодому человеку».

У 80-і роки, розповідає Олександр Репутацький, улюблений тренер передав йому команду «Прогрес».

Олександр Репутацький, тренер ДЮСШ: «Мы были бессменными чемпионами в области. Были обладателями кубка Украины. Мы не подвели нашего тренера. В 1982 году он передал мне полностью команду, уже как тренеру».

У Зигмунда Возняка був шанс пов’язати своє життя із київським «Динамо». Але центральний нападаючий не захотів залишати свою команду. Він був футбольним лідером, кумиром для молоді, кажуть спортсмени. Його називали другим Марадоною.

Володимир Борецький, президент ФК«Бердичів»: «Я очень благодарен этому человеку, потому что, когда я пришел в команду, он был у нас тренером. Как футболисту, он мне очень много дал. Я помню такую его крылатую фразу: «Володя, режь угол, бей девятку». Я, допустим, бежал на флажок, а он говорил: «Надо бежать на ворота». Эта фраза врезалась мне в память на всю жизнь».

Багато кому дав путівку у спортивне життя Зигмунд Возняк. При нагоді вихованці із радістю з ним зустрічаються.

Ігор Дробиш, колишній гравець футбольної команди «Прогрес»: «Я хотел бы поздравить его с праздником, чтоб он был здоров, чтоб приходил к нам на стадион, своим присутствием поддерживал наших молодых спортсменов. Если бы наши сегодняшние футболисты брали с него пример, играли, как он, то Бердичев был бы чемпионом, выступал бы на европейском уровне и выше».

Не забувають Зигмунда Йосиповича і друзі-футболісти з далеких куточків світу. Юрій Свірський прилетів з Ізраїлю.

Юрій Свірський, колишній гравець футбольної команди «Прогрес»: «Я вам скажу: это человек, от которого всегда идет доброта. Он никогда не повысил голос. Передавал эту доброту футболистам. Нас очень ценили везде. Только приезжал бердичевский «Прогресс», как собирался полный стадион. Нас уважали и ценили».

Для рідних Зигмунд Йосипович – завжди надія та опора і приклад у всьому.

В’ячеслав Возняк, син ювіляра: «Мы с братом тоже играли в футбол. Брат занимался у Леонида Копытка, а я – у Владимира Керносенка. Со временем мы играли в институте. Я играл за «Прогресс». Старался брать с отца пример. Он очень ответственный человек. Никто никогда не сказал о нем ничего плохого».

Дружина Зигмунда Возняка, Лариса Володимирівна, – людина мистецтва. Її вишивки - окраса багатьох міських виставок. Та заняття чоловіка футболом для неї – друге захоплення. Вже 46 років вони разом.

Лариса Возняк, дружина ювіляра: «Я не пропустила ни одного футбольного матча, где он играл. И ездила за ним, хотя ребята были против: женщин в автобус не берем. Футбол тогда был хорошим развлечением. Люди встречались на футболе. Встречались на стадионе».

Футболіст Зигмунд Возняк, він же Мунчик, для багатьох залишається людиною-легендою.

Автор: Вікторія Кучерява

Камера: Віталій Сінєльніков





Chatbubbles Коментарів: 0


Додати коментар: