Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
ДТП на пішохідному переході: не розминулись дві автівки
Chatbox Andrey Pereuda
https://e-dem.in.ua/berdychiv/P ...
Time 21:30 - 09-12-2018
Турнір «за власним бажанням» ініціювали у Бердичеві активісти організацій людей з інвалідністю
Chatbox Andrey Pereuda
https://e-dem.in.ua/berdychiv/P ...
Time 21:30 - 09-12-2018
Коли «дерево» дорівнює «чарівність»: у Бердичеві «виставилася» творча трійка Земнухов-Ковальчук-Вахніцький
Chatbox Andrey Pereuda
https://e-dem.in.ua/berdychiv/P ...
Time 21:30 - 09-12-2018
Бердичів провів XІ матчеву зустріч з боксу пам’яті М. Самойлова
Chatbox Стас Перковский
Наймолодший вихованець із Берди ...
Time 16:37 - 03-12-2018
Паління - попередня причина пожежі у будинку по вул. Шевченка
Chatbox Укроп Укропович
Коли мешканці будинків «б"ють в ...
Time 09:10 - 03-12-2018
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

Дата, яку не можна здати до архіву історії

Time Додано: вівторок, 24 черв. 2008, 06:00 ( більше 10 року назад )

22 червня, в День Скорботи і вшанування жертв війни, Бердичів вклонявся пам’яті тих, хто загинув у роки Великої Вітчизняної. Цього дня відбулося покладання квітів до Вічного вогню, де зібралася громадськість міста. Все далі перший день початку війни. Багато її подій вже належать минулому. Та вони залишаються у спогадах тих, хто пережив війну, як частину свого життя.

Дата, яку не можна здати до архіву історії

Леонід Кожух, ветеран війни : «До войны я учился в Днепропетровском художественном училище. Третий курс закончил, и нас послали на практику. 22 июня 41 года я был на станции Нижнеднепровск-Узел. Там строили ДК для железнодорожников. Мы приехали, устроились... Час проходит, два – никаких заданий не дают. Дождались обеда. Заходим в столовую – тишина, люди говорят шепотом. Вдруг передают по радио выступление министра иностранных дел Советского Союза В. М. Молотова. Было сказано: «Киев бомбили, нам объявили, что началася война».

Павло Негадаєв, ветеран війни: «Часть войск, и в том числе – дивизия, в которой я служил, - 17-я горно-кавалерийская, были направлены под Москву. Буквально за 2 дня ей нашим эшелоном был дан зеленый свет. Нас нигде не задерживали. Через двое суток мы были под Москвой. Подверглись на подступах сильной бомбардировке со стороны немецкой авиации».

22 червня 1941 року — непрості уроки пам’яті. Ця дата увійшла трагічною сторінкою в історію країни.

Василь Мазур, Бердичівський міський голова: «Те суспільство, яке не шанує свою історію, не береже її, - не має майбутнього. У Бердичеві в цей трагічний день прийшли молодь, ветерани, щоб згадати тих людей, які нам дали можливість жити і розвиватися. У Бердичеві завжди була повага до ветеранів, до переможців. Так було, так є, і так завжди буде».

Велика Вітчизняна залишається у незгасній пам’яті, яка є частиною духовного життя народу.

Автор: Вікторія Кучерява

Камера: Юрій Гавриш





Chatbubbles Коментарів: 0