Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox :)
Дивно наші люди розуміють свобо ...
Time 00:30 - 05-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Татьяна
Для Директор школи (23.235.227. ...
Time 23:57 - 04-09-2017
Тротуарною плиткою вистеляють підхід до майбутньої дитячої поліклініки
Chatbox Вася Бакс
для Аноним (91.229.240.90) -моз ...
Time 22:45 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Батько
Погоджуюся з попереднім комента ...
Time 22:40 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Дядько
Моя дівчина,наразі дружина прац ...
Time 22:34 - 04-09-2017
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Золотий Сазан
Наша вода
Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

Дата, яку не можна здати до архіву історії

Time Додано: вівторок, 24 черв. 2008, 06:00 ( більше 9 року назад )

22 червня, в День Скорботи і вшанування жертв війни, Бердичів вклонявся пам’яті тих, хто загинув у роки Великої Вітчизняної. Цього дня відбулося покладання квітів до Вічного вогню, де зібралася громадськість міста. Все далі перший день початку війни. Багато її подій вже належать минулому. Та вони залишаються у спогадах тих, хто пережив війну, як частину свого життя.

Дата, яку не можна здати до архіву історії

Леонід Кожух, ветеран війни : «До войны я учился в Днепропетровском художественном училище. Третий курс закончил, и нас послали на практику. 22 июня 41 года я был на станции Нижнеднепровск-Узел. Там строили ДК для железнодорожников. Мы приехали, устроились... Час проходит, два – никаких заданий не дают. Дождались обеда. Заходим в столовую – тишина, люди говорят шепотом. Вдруг передают по радио выступление министра иностранных дел Советского Союза В. М. Молотова. Было сказано: «Киев бомбили, нам объявили, что началася война».

Павло Негадаєв, ветеран війни: «Часть войск, и в том числе – дивизия, в которой я служил, - 17-я горно-кавалерийская, были направлены под Москву. Буквально за 2 дня ей нашим эшелоном был дан зеленый свет. Нас нигде не задерживали. Через двое суток мы были под Москвой. Подверглись на подступах сильной бомбардировке со стороны немецкой авиации».

22 червня 1941 року — непрості уроки пам’яті. Ця дата увійшла трагічною сторінкою в історію країни.

Василь Мазур, Бердичівський міський голова: «Те суспільство, яке не шанує свою історію, не береже її, - не має майбутнього. У Бердичеві в цей трагічний день прийшли молодь, ветерани, щоб згадати тих людей, які нам дали можливість жити і розвиватися. У Бердичеві завжди була повага до ветеранів, до переможців. Так було, так є, і так завжди буде».

Велика Вітчизняна залишається у незгасній пам’яті, яка є частиною духовного життя народу.

Автор: Вікторія Кучерява

Камера: Юрій Гавриш





Chatbubbles Коментарів: 0