Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox :)
Дивно наші люди розуміють свобо ...
Time 00:30 - 05-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Татьяна
Для Директор школи (23.235.227. ...
Time 23:57 - 04-09-2017
Тротуарною плиткою вистеляють підхід до майбутньої дитячої поліклініки
Chatbox Вася Бакс
для Аноним (91.229.240.90) -моз ...
Time 22:45 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Батько
Погоджуюся з попереднім комента ...
Time 22:40 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Дядько
Моя дівчина,наразі дружина прац ...
Time 22:34 - 04-09-2017
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Золотий Сазан
Наша вода
Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

Бердичівський ЦТЗ: надійне забезпечення зв’язком процесів транспортування газу споживачам України

Time Додано: субота, 15 лист. 2008, 06:00 ( майже 9 років назад )

Із того часу, як газотранспортна галузь України досягла значної потужності, виникла нагальна потреба у сучасному та надійному зв’язку. У Бердичеві цю потребу, починаючи із 1977-го року, забезпечує Центр технологічного зв’язку — структурний підрозділ Управління «Укргазтехзв’язок». Нині підприємство очолює молодий керівник Віктор Лепешко.

Бердичівський ЦТЗ: надійне забезпечення зв’язком процесів транспортування газу споживачам України

Віктор Лепешко, начальник Бердичівського ЦТЗ: «Спочатку розвивався наш зв’язок, як і всюди: це були, в основному, повітряні лінії. Обслуговування було відповідним, колективу було побільше — близько 25-ти чоловік. Сьогодні обладнання стало сучаснішим, ми використовуємо новітні технології передачі даних, сучасну АТС. Дещо знаходиться в аналоговому стані, але не за горами перехід на цифрові технології. На даний час на підприємстві працює 17 чоловік. Це чергові та 2 лінійні бригади, які забезпечують безперебійну роботу зв’язку.»

Бердичівський ЦТЗ надає 5 видів зв’язку: завдяки автоматичному, здійснюється оперативне керування та контроль за виробничим процесом транспортування газу. Диспетчерський — забезпечує зв’язок між центром та лінійно-експлуатаційними бригадами, які працюють на трасі газопроводу. Цим видом зв’язку центр забезпечує 74 газорозподільчі станції, що розташовані у 4-х областях країни. Окрім цього, центр організовує зв’язок нарад, радіо- та службовий зв’язки. Протяжність ліній кабелю, які обслуговує Бердичівський центр технологічного зв’язку, складає близько 1,5 тис. км. Маючи таке господарство, неможливо уникнути проблем.

Віктор Лепешко, начальник Бердичівського ЦТЗ: «Це пошкодження систем зв’язку, кабельних ліній сторонніми особами, безвідповідальне ставлення до цього працівників, які виконують земляні роботи... Іноді і наше обладнання, враховуючи його вік, виходить з ладу.»

У випадку виникнення проблем зі зв’язком на лінію виїжджає аварійна бригада. Із собою беруть спеціальне обладнання: генератор- шукач, прибор для виміру відстані до пошкодження та інше знаряддя. Якщо зв’язок зник у «газовому селищі», пошкодження шукають у розподільчій шафі та у колодязі, де розташовані кабелі. Кажуть, на виявлення несправності часу йде небагато. Іноді, щоб віднайти причину поламки, доводиться виїжджати у чисте поле. Тут у нагоді стають і генератор, і інший реманент зв’язківців. Аварії, говорять вони, байдуже до погодних умов: шукати розриви кабелю доводиться і під час дощу, і у мороз, і в літню спеку.

16 листопада персонал Бердичівського центру технологічного зв’язку відзначатиме своє професійне свято. Привітати молодих колег прийшли ветерани галузі. Сьогодні, кажуть вони, підприємство значно відрізняється від того, на яке вони прийшли у 50-х рр. минулого сторіччя.

Дмитро Ковзун, ветеран-зв’язківець: «Тоді машин не було, і через кожних 10 км. стояли коні. На них ми вивозили стовпи і міняли їх. В 55-му нам виділили «полуторку»... Стовпи обробляли, треба було вивантажити та виставити 300-400 шт. Плюс до цього залізобетонні приставки. Було важко, але потім ми перейшли на кабель.»

Олександр Лисак, ветеран-зв’язківець: «Опори обробляли кривазотом, для цього існувала спецустановка. До нас поступав ліс, ми його корували і пропитували кривазотом. Уявіть: літо, спека... А кривазот отруйний. Вилізеш на стовпа — ним пропитується все, що на тобі... Тому перед тим, як лізти, знімали із себе сорочки.»

Надія Ярославець згадує прилади 50-х і говорить: раніше багато вимірювань робилося, як кажуть, «на око». Нинішнє обладнання не порівняти із тим, на якому працювали вони.

Надія Ярославець, ветеран-зв’язківець: «АТС была декадно-шаговой, механической. Электромеханик должен был сам периодически её ремонтировать: стирались щётки, ломались механизмы... Из дальней связи существовал лишь один канал на Киев... Позже протянули кабель, заработали 60 каналов... Связь с городом, в отличие от сегодняшней, была ужасной...»

Традиції ветеранів підтримують нинішні працівники центру. Головне, говорять, у їхній роботі забезпечити якісний зв’язок.

Анатолій Лисак, електромеханік Бердичівського ЦТЗ: «Обслуговуємо техніку зв’язку, налагоджуємо диспетчерський зв’язок, дальній зв’язок... Треба, щоб усе було у нормі. Перевіряємо, щоб усі канали працювали. Від нас багато чого залежить: робота газовиків небезпечна, тому зв’язок між нами повинен бути на високому рівні.»

Автор: Олександр Єжель

Камера: Юрій Гавриш





Chatbubbles Коментарів: 0