Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox :)
Дивно наші люди розуміють свобо ...
Time 00:30 - 05-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Татьяна
Для Директор школи (23.235.227. ...
Time 23:57 - 04-09-2017
Тротуарною плиткою вистеляють підхід до майбутньої дитячої поліклініки
Chatbox Вася Бакс
для Аноним (91.229.240.90) -моз ...
Time 22:45 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Батько
Погоджуюся з попереднім комента ...
Time 22:40 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Дядько
Моя дівчина,наразі дружина прац ...
Time 22:34 - 04-09-2017
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Золотий Сазан
Наша вода
Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

Бердичівський медичний коледж відтепер має музей з історії української вишивки

Time Додано: середа, 02 бер. 2011, 06:00 ( більше 6 року назад )

До новоствореного музею з історії української вишивки днями запросив гостей колектив Бердичівського медичного коледжу. Ідея створити такий музей виникла у колишнього викладача закладу Софії Блонської. Цією думкою жінка спочатку поділилась із директором, той ініціативу підтримав.

Бердичівський медичний коледж відтепер має музей з історії української вишивки

Володимир Клименюк, директор Бердичівського медичного коледжу: «Раніше тут була навчальна кімната, тепер її не буде, а буде тільки музей. Ми плануємо його розширювати. Вишивані картини, рушники – усе це впливає на виховання нашого підростаючого покоління, дає змогу побачити, як жили наші пращури».

Українська вишивка бере свій початок з часів Київської Русі. Зразки найдавніших візерунків можна побачити на фотографіях, що їх було віднайдено в енциклопедіях. Найціннішими експонатами є рушники, яким по 60-80 років. Начиняти музейну кімнату вишиваними речами Софії Блонській допомагали народні майстри, колеги та студенти. Коли назбиралось чимало рушників, у кімнаті їм забракло місця. Тож придумали почепити на стелю кілька спортивних обручів, що дало змогу додатково розмістили на них більше 30-ти рушників. Але і цим справа не обмежилась.

Софія Блонська, ініціатор створення музею з історії української вишивки: «Коли ми зібрали чимало рушників, у мене виникла ідея показати хоч кілька зразків українських національних костюмів, хоча б сорочок. Тут було складніше, бо старовинні сорочки мало в кого збереглися. Знову усе за допомогою студентів. Одна привезла з Овруцького району вишиту бабусину сорочку. А ще одну старовинну, досить потріпану, я купила на базарі у Чернігівській області».

Так у колекції опинились 4 зразки одягу з Житомирщини, Хмельниччини, Вінниччини та Чернігівщини. Софія Броніславівна, яка нещодавно вийшла на заслужений відпочинок, сподівається, що її наступники продовжать справу і поповнять кімнату одягом з інших областей України.

На відкритті музею студенти розповіли усе, що дізнались про мистецтво вишивки. Виявляється, її можна читати як книгу, адже кожен символ має своє значення. Так само символічними є і кольори. А ще у молоді з’явилось тверде переконання, що попри свою давність, вишивка і сьогодні є сучасною.

Ольга Низова, студентка Бердичівського медичного коледжу: «Вишивка – це мистецтво, яке має право на існування у наш час, тому що молодь повинна розвиватися і жити за законами краси. Я сама вмію вишивати. У коледжі не доводилось, а от в школі вишивала. Мої роботи відправляли на конкурси».

Оспівана у піснях, створена, щоб захищати і забезпечувати зв’язок людини з космосом, – усе це про вишивку. Та на цьому майбутні медичні працівники не зупинились та виявили, що вона і на здоров’я позитивно впливає.

Євгенія Нечмоня, студентка Бердичівського медичного коледжу: «Після кількагодинного вишивання біополе людини стає більш потужним. Це завдяки тому, що під час вишивання руки людини знаходяться в ділянці сонячного сплетіння, а це – своєрідний енергетичний масаж для однієї з найголовніших зон організму».

Спеціально на відкриття приїхала майстриня з Козятина Тетяна Редак. У подарунок жінка передала каталог з вишивками від своєї дочки, яка навчалась у коледжі, та привезла дві власні картини.

Тетяна Редак, майстриня (м. Козятин): «Історія вишивки у моїй родині налічує понад сотню років, тому що ще мама моєї прабабусі вишивала. Її звали Соломія. Нині моїй бабусі 92 роки і вона досі вишиває. Від них я навчилась читати орнаменти. Я була дуже рада, коли Софія Броніславівна зателефонувала і сказала, що в коледжі буде відкриватися музейна кімната. Я приїхала раніше, щоб встигнути усе оглянути. Це гарна експозиція, дуже хороші експонати. Хочу побажати музею тільки розвитку і процвітання».

Інші гості, у тому числі посадовці з міста й області, теж отримали масу приємних вражень. Адже, кажуть, рідко де можна побачити в одному місці аж півтори сотні вишиваних речей. Відкриття музейної кімнати стало яскравою крапкою у засіданні ради директорів вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації з усієї області. В її ході гостей також ознайомили із матеріально-технічною базою коледжу та найближчими планами.

Володимир Клименюк, директор Бердичівського медичного коледжу: «У березні будемо відкривати курси з косметології. Це перші курси у Житомирській та Вінницькій областях, які відкриватимуться при навчальному закладі. Також будемо працювати над відкриттям нової спеціальності «Медсестринство в косметології». Хочу подякувати обласній та міській владі, які нам постійно допомагають. У нас повна співпраця з Василем Мазуром, незважаючи на те, що ми є закладом обласного підпорядкування. Виділено територію під будівництво спортивної зали. В нас уже є проектно-кошторисна документація. Не буду казати, скільки коштів планують виділити, поки не пройшла сесія обласної ради, але щойно виділять, ми одразу почнемо будувати».

Автор: Інна Покотилюк

Камера: Віталій Сінєльніков





Chatbubbles Коментарів: 0