Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox :)
Дивно наші люди розуміють свобо ...
Time 00:30 - 05-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Татьяна
Для Директор школи (23.235.227. ...
Time 23:57 - 04-09-2017
Тротуарною плиткою вистеляють підхід до майбутньої дитячої поліклініки
Chatbox Вася Бакс
для Аноним (91.229.240.90) -моз ...
Time 22:45 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Батько
Погоджуюся з попереднім комента ...
Time 22:40 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Дядько
Моя дівчина,наразі дружина прац ...
Time 22:34 - 04-09-2017
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Золотий Сазан
Наша вода
Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

Бердичівському храму надії – 140

Time Додано: середа, 30 вер. 2009, 06:00 ( майже 8 років назад )

Різними словосполученнями називають люди цю установу, та неодмінно на першому місці в них стоїть слово «храм». Для когось бібліотека є храмом культури, для когось – духовності, а для когось – мудрості. Для працівників бердичівської бібліотечної системи її стіни, окрім усього, є храмом надії – надії на те, що завдяки головній коштовності храму – книзі і завдяки його служителям людина, доторкнувшись до світу прекрасного, зміниться на краще. У бібліотечної системи Бердичева по-справжньому багата історія. Ті, хто її вивчав, стверджують: масово у місті книгозбірні почали створюватися у 60-х роках ХІХ ст.. Саме у той час виникла думка створити суспільну бібліотеку, а при ній – читальню.

Бердичівському храму надії – 140

Людмила Лисюк, директор МЦБС: «У 1886 році у місті біла створена перша читальня при суспільній бібліотеці. Успіху вона не мала, тому що була встановлена непомірно висока ціна плата за разове відвідування читальні — 3 копійки. Читальня мала 4 кімнати: архів, газети, журнали і для тих, хто палить.»

Міська бібліотека була створена у Бердичеві у 1919 році. У 32-му їй надали ім’я Максима Горького. З кожним роком збільшувалися бюджет установи, її книжковий фонд, кількість читачів. Певний час, аби якомога краще задовольнити потреби користувачів, міська бібліотека працювала у 2 зміни. У роки Великої Вітчизняної приміщення установи було зруйновано, знищено усе майно та книжковий фонд. Свою роботу працівники книгозбірні відновили у червні 44-го. З 1976-го року у Бердичеві провели централізацію масових бібліотек, яка збереглася до сьогоднішнього дня.

Людмила Лисюк, директор МЦБС: «Плюсом від цього стало те, що збереглися усі бібліотеки міста, збереглося централізоване книгопостачання, комплектування книгами, централізоване керівництво. Думаю, що місто від цього лише виграло.»

Нині централізована бібліотечна система міста складається із центральної бібліотеки для дорослих, бібліотеки для дітей та 6-ти філій. Установа є потужним центром, у якому протягом останніх років змогли організувати інформаційно-просвітницьку діяльність відповідно до вимог часу й очікувань читачів. Її персонал намагається наповнити новим змістом усі напрямки бібліотечної діяльності, завдяки його зусиллям бердичівська книгозбірня у повній мірі виконує свою місію — систематизує й зберігає інтелектуальний, духовний і культурний потенціал людства.

А ще бібліотека сьогодні є найбільшим у місті сховищем документів.

Валентина Петрухіна, заст. директора МЦБС: «На сьогоднішній день у фондах бібліотечної системи зберігається понад 243 тисячі документів, щорічно обслуговується понад 19 тисяч користувачів, а книговидача становить 338 тис. примірників. Важливим чинником функціонування бібліотеки протягом останніх років стало розширення надання бібліотечних послуг, які постійно вдосконалюються. Поступово здійснюється комп’ютеризація бібліотечних процесів. В останні роки відбувається активне впровадження автоматизованих інформаційних технологій.»

Знайомити з книгою дітей й, окрім того, залучати їх до різного роду масових заходів… Таке головне завдання стоїть перед співробітниками дитячої бібліотеки. Близько 4-х тисяч юних бердичівлян можуть отримувати в її стінах усю необхідну інформацію і реалізовувати свій творчий потенціал. Якщо у дорослій бібліотеці для цього існує об’єднання «Зустрічі відкритих душ», то у дитячій – гурток «Чомучка», де, окрім занять з мовознавства, хлопчики й дівчатка знайомляться із новинками періодики й літературних видань.

25 років тому свого першого читача вітали у книгозбірні, що із часом стала однією з кращих у місті. Серед бібліотекарів Бердичева і не тільки філія № 5 славиться як осередок народознавства, де вивчають історію і культуру українського народу, його мову й традиції. Лише тут можна ознайомитися з постійно діючою етнографічною книжковою виставкою.

Працівники філії пишаються тим, що змогли об’єднати навколо себе чималу читацьку аудиторію.

Людмила Сидорчук, завідуюча філією № 5 МЦБС: «Нашими читателями стали не только жители нашего микрорайона (учащиеся ЗОШ №10, ПТУ № 4, завода “Прогрес”), но и студенты политехнического, педагогического и медицинского колледжей. Сейчас количество читателей не падает и мы рады тому, что смогли завоевать хорошую репутацию и сохранить вокруг себя большую читательскую аудиторию.»

Цьогоріч разом із професійним святом працівники бердичівських книгозбірень святкують два поважних ювілеї — 140-річчя бібліотечної системи та 90-річчя центральної бібліотеки. Дивлячись на винуватиць свята, говорять запрошені гості, важко явити їх поруч із такими громіздкими цифрами. Вони молоді, ерудовані і закохані у свою працю. Іменинниці і не думають сперечатися із цим твердженням.

Тетяна Кущук, провідний методист МЦБС: “Усі жінки у нашому колективі симпатичні й привабливі. Окрім того, вони повинні бути компетентними і професійно майстерними, вони мають йти у ногу із часом, випереджуючи його. До кожного читача повинен існувати індивідуальний підхід і тоді від спілкування із користувачем усі отримуватимуть справжню насолоду.”

Перехід до електронного каталогізації документів, розробка власних баз даних, запровадження новітніх технологій... Важко уявити, як місцеві бібліотекарі змогли б втілювати у життя ці завдання без сучасних комп’ютерів. Вирішення проблеми взяло на себе керівництво міста. Приємним додатком до подарунків стала новина про підключення установи до мережі Інтернет, якого працівники і користувачі бібліотеки також були позбавлені. На відміну від багатьох міст країни приміщення бібліотек у Бердичеві не продали підприємцям, зазначив у вітальному слові міський голова, книга для бердичівлян — це святе.

Василь Мазур, Бердичівський міський голова: “Ви знаєте, сьогодні роль книги дещо змінилася, зменшилась. Завдяки ж вам люди, навіть ті, які залишили книгу, повертаються до неї і, думаю, прийде той час, коли комп’ютер залишиться в стороні, адже він не може дати того, що дає книга.”

У святковий день ювілею бібліотекарі бажають собі та колегам здоров’я, творчої наснаги та душевної щедрості. Їхнім гаслом, кажуть, було, є та залишається “Завжди готові”. Вони готові влаштовувати найпрогресивніші бібліотечні експерименти та свято берегти книжкові багатства.

Людмила Лисюк, директор МЦБС: «На сьогоднішній день гордістю нашої системи є наша аудиторія. Ми пишаємося своїми читачами, і хотілося, щоб ті, хто любить книгу, частіше відвідували стіни наших закладів.»

Тетяна Кущук, провідний методист МЦБС: “Професія бібліотекаря об’єднує, захоплює людей, в яких особливий стан душі — вони вміють віддавати себе. Здавна до нас прийшов вислів “Прекрасны дела твои, Гипатия, светлая звезда мудрости”. Вона була дуже юною, ця Гіпатія: коли римляни вдруге спалили Александрійську бібліотеку, де вона працювала разом зі своїм батьком, їй виповнився 21 рік. Вона вирізнялася глибокою освітою, тонким розумом, чарівністю, скромністю. Все це принесло їй безсмертну славу і пам’ять людей, що пережила тисячоліття. І якби ми давали клятву Гіпатії, то вона, напевне, звучала би так : “Сучасний бібліотекар має бути прикладом працьовитості, творчого горіння, високо тримати факел знань й культури, проявляти чуйність та увагу до своїх читачів.”

Автор: Олександр Єжель

Камера: Юрій Гавриш





Chatbubbles Коментарів: 0