Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox :)
Дивно наші люди розуміють свобо ...
Time 00:30 - 05-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Татьяна
Для Директор школи (23.235.227. ...
Time 23:57 - 04-09-2017
Тротуарною плиткою вистеляють підхід до майбутньої дитячої поліклініки
Chatbox Вася Бакс
для Аноним (91.229.240.90) -моз ...
Time 22:45 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Батько
Погоджуюся з попереднім комента ...
Time 22:40 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Дядько
Моя дівчина,наразі дружина прац ...
Time 22:34 - 04-09-2017
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Золотий Сазан
Наша вода
Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

Бердичівські фотохудожники боротимуться за міжнародне визнання

Time Додано: четвер, 29 жовт. 2009, 06:00 ( майже 8 років назад )

Кожну творчу людину, в якійсь мірі, можна порівняти зі спортсменом. Вона постійно знаходиться у пошуку, левову частку свого часу витрачає на самовдосконалення та намагається взяти чергову висоту. Ось висоту взято — і про неї вже забуто. Рамки досягнутого стають затісними, хочеться йти далі.

Бердичівські фотохудожники боротимуться за міжнародне визнання

Думка продовжити творчий шлях, вийшовши за межі області й України, міцно засіла в головах місцевих майстрів фотографії — членів фотоклубу “Бердичів”. Впевненості у власних силах додали схвальні відгуки на їхню адресу, які пролунали на IV-му Міжнародному салоні художньої фотографії, що пройшов у Рівному.

41 країна, понад 3 тисячі фотографій... Не загубитися серед такої кількості робіт, було непросто, зізнаються бердичівляни, але їм це вдалося. “Родина” нашого Володимира Поліщука здобула диплом Європейського руху фотографів “Зображення без кордонів”.

Володимир Поліщук, член фотоклубу “Бердичів”: “Враження від поїздки по-справжньому цікаві і яскраві. Відносини між фотографами різного рівня і національності були відкритими й дружніми: ніхто нікого не намагався критикувати чи принизити. Більш того, приємним було те, що чим висококласнішим був майстер, тим простіше сприймав критику, демонструючи у своїх роботах і сильні, і слабкі сторони. Коли ми дивилися на фото європейських майстрів, то підсумовували: ось у цьому ми слабші, а у цьому — сильніші.”

Вони сильніші своєю любов’ю до непомітних, на перший погляд, деталей, говорить Володимир Поліщук. У Європі ж тяжіють до верховенства глобального над дрібницею. Бути кращими у всьому бердичівлянам заважає відсутність технічних можливостей та особливості природи рідного краю.

Петро Петровський, член фотоклубу “Бердичів”: “Я возив свої фотографії з двох тем — жанрової зйомки і пейзажу. Щодо останнього, нам важко боротися із колегами з інших країн: у них гори, пальми, океани... Там такі кольори, що їх можуть передати лише художники. На Україні теж дуже гарно, але наші пейзажі дещо поступаються їхнім. За кордоном можуть собі дозволити підлетіти кудись вертольотом, під’їхати на джипі, наші ж фінансові можливості обмежені..”

На подібних форумах можна вільно поспілкуватися з тими, кого не раз бачив на обкладинках спеціалізованих журналів, розповідають бердичівські фотохудожники. Один із таких — автор проекту, почесний майстер Міжнародної федерації фотомистецтва Олександр Харват. У фотоклубі “Бердичів” й досі не можуть повірити: він погодився привезти презентовані на салоні у Рівному роботи до Бердичева. Якщо у місті їх підтримають в організації такого заходу, кажуть фотографи, бердичівській салон стане однією з найпомітніших подій у вітчизняному, а можливо і у міжнародному фотожитті.

Володимир Поліщук, член фотоклубу “Бердичів”: “Я не знаю, чому, але коли ми запропонували привезти ці роботи до Бердичева, нам не відмовили. Ми не хотіли нав’язувати свою думку, але донесли до всіх, чому саме ми хочемо провести виставку у нашому місті... Нам дали згоду і сказали: “Нехай Київ лікті кусає”... Напевне, Бердичів знову показав щось таке, що по-справжньому зацікавило.”

У кожній справі важливо зробити перший крок. Ним, говорять бердичівські фотохудожники, стала поїздка до Рівного. На те, щоб їхні роботи побачили у Польщі, Швейцарії, Голландії, Америці та інших країнах, потрібен час. У тому, що він настане, члени фотоклубу не сумніваються. А поки що, як і раніш, працюють над тим, аби змінити людину та її життя на краще.

Петро Петровський, член фотоклубу “Бердичів”: “Щоб людина стала позитивною, щоб відчувалося, що життя продовжується. Краще, коли ми бачимо на фотографії добро, красиві пейзажі. Людина має замислитися над тим, яка, все ж таки, краса оточує нас.”

Автор: Олександр Єжель

Камера: Юрій Гавриш





Chatbubbles Коментарів: 0