Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox :)
Дивно наші люди розуміють свобо ...
Time 00:30 - 05-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Татьяна
Для Директор школи (23.235.227. ...
Time 23:57 - 04-09-2017
Тротуарною плиткою вистеляють підхід до майбутньої дитячої поліклініки
Chatbox Вася Бакс
для Аноним (91.229.240.90) -моз ...
Time 22:45 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Батько
Погоджуюся з попереднім комента ...
Time 22:40 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Дядько
Моя дівчина,наразі дружина прац ...
Time 22:34 - 04-09-2017
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Золотий Сазан
Наша вода
Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

Бердичівські бібліотекарі з візитом-відповіддю відвідали Білу Церкву

Time Додано: субота, 30 жовт. 2010, 06:00 ( майже 7 років назад )

Незабутні пейзажі осіннього Александрійського парку, плескіт холодної й красивої Росі, чарівні звуки органу, що примушують затамувати подих … Такою зустріла Біла Церква бердичівських бібліотекарів. Літом, приймаючи у себе вдома колег із Київщини, вони отримали запрошення відвідати місто, де свого часу мешкали й працювали видатні Лесь Курбас, Микола Вавилов, Павло Попович, і ось вже білоцерківці водять гостей з Бердичева визначними місцями своєї малої Батьківщини.

Бердичівські бібліотекарі з візитом-відповіддю відвідали Білу Церкву

Звісно, насичена культурна програма, була лише частиною того, про що хотіли поговорити колеги. Головна мета зустрічі – активний й плідний обмін досвідом, який розпочався минулого разу. Бібліотекарі з обох міст – за ефективну роботу, працю на потреби читача, за формування духовності й розвиток його творчих здібностей. І у Бердичеві, і у Білій Церкві, переконалися, фахівці, використовуючи свої знання, таланти й натхнення та за сприяння міської влади роблять для цього усе можливе. Представники обох міст одностайні у своїй думці: вони спрацювали на «п’ятірку», якщо у людини виникла стійка внутрішня потреба самовдосконалення й самостійного навчання. Що для цього роблять у Білій Церкві? Завідувачка відділу методичної та бібліографічної роботи тамтешньої бібліотечної системи Тетяна Біла інформує: аби всі їхні «за» втілювалися у життя, не припиняється щоденна й досить непроста праця. Чинниками, що впливають на позитивний кінцевий результат роботи бібліотекаря, тут визначено етику спілкування, дизайн бібліотеки, наявність та оформлення куточків інформації, книжкові виставки, бібліографічні огляди, відкритий доступ до книжкових полиць та інше.

Одностайність бібліотекарі виявили і ще в одному питанні: їхні заклади повинні притягувати до себе юного й дорослого читача. Очільниця бердичівської ЦБС Людмила Лисюк та її білоцерківський колега Петро Красножон визнають: проблеми з читанням є. Існують вони чи не в усіх містах країни: новітні технології роблять свою справу. Тож головне своє завдання обидва керівника вбачають у тому, аби бібліотека залишалася потужним і не лише інформаційним центром.

Петро Красножон, директор Білоцерківської міської ЦБС: «Бібліотеки сьогодні – це інформаційний, культурний, освітній центр. Можна навіть сказати, що центр дозвілля. Якщо бібліотекарі будуть вчитися, до них тягнутимуться люди. Головне кредо кожної, думаю, бібліотеки є те, що вона повинна бути центром громади. Нам було дуже приємно повчитися дечому у бердичівських колег, а їм, думаю, у нас. Одне діло просто читати про когось, інше – вживу поспілкуватися, зустрітися із цікавими людьми. Лише так можна зробити висновки на перспективу – як нам діяти і розвиватися далі.»

Книзі у Білій Церкві приділяють чимало уваги. У цьому гості змогли переконатися ознайомившись із новими надходженнями, представленими на книжковій виставці. Яскраві обкладинки, якісна поліграфія, що робить твори відомих авторів ще привабливішими. Тут і продукція двох місцевих видавництв, і чисельні подарунки друзів бібліотеки – міського голови, різних політичних партій, письменників, підприємців. Був серед експонатів і презент із Бердичева.

Працюють бібліотекарі здебільшого не на сцені і не завжди в урочистій атмосфері, їхні робочі місця на абонементах і у читальних залах. В одному приміщенні з міською виставковою залою розташовані Центральна дитяча бібліотека та бібліотека-філія № 8. Туди і запросили гостей... До цього світлого й просторого приміщення бібліотека для дітей перейшла у 79-му році. Нині сюди ходять понад 7000 юних читачів, книжковий фонд складає 5300 екземплярів книг та брошур. Тутешні працівники завжди раді бачити у себе в гостях і дітей, і їхніх батьків. Вони пишаються створеним свого часу клубом за інтересами «Юні чомучки» та самодіяльним ляльковим театром. У Білій Церкві, розповідають, переймаються питанням захисту прав дітей, як наслідок для старших користувачів створили юридичний лекторій «Підліток і закон».

Знайомилися з бібліотекою – потрапили на відкриття. Ще одне, чим пишаються білоцерківські фахівці бібліотечної справи – вільний доступ до Інтернету. Віднині читачі зможуть безкоштовно скористатися послугами Інтернет-центру: для цього у читальній залі встановили три новеньких комп’ютери. Але техніка – технікою, а те, що книга – це головне, забувати не слід.

Олена Корнієнко, завідувачка відділом ЦДБ Білоцерківської міської ЦБС: «На сьогодні хочеться, щоб дітей якомога більше цікавила книжка, тому що всім відомо: книга – це джерело знань, це скарбниця народної мудрості, це історичний літопис нашої країни і хочеться, аби книга була на місці для наших відвідувачів.»

«Кімната казок»... Точніше три кімнати – «Небесна», «Морська» та «Земна». На стінах петриківський розпис, на підлозі – спеціальні меблі для хлопчиків і дівчаток. Окремо на столі розташувалися дитячі вироби: у Білій Церкві будується так званий «Острів дитинства», дорослі вирішили встановити на ньому скульптури. Яким їм бути – запитали у дітвори. Їжачок, бременські музики та решта витворів тільки вже значно більших розмірів і будуть зведені на острові.

А у цій філії серед іншого не пошкодували сил та засобів для створення трьох стендів: на одному красуються імена тих, хто дарував книжки закладу, на другому – прізвища кращих читачів, третій стенд інформує усіх бажаючих про тих, хто не дуже любить вчасно повертати книжки до філії № 9. Він так і називається: «Забудьки». На представників перших двох категорій завжди чекають у «Казковій кав’ярні Діда Всевіда», в їхньому розпорядженні «Скринька цікавого школярика» і новинки від тигренятка Васьки. Тут особливу увагу приділяють орієнтуванню дітей у світі дитячої періодики та намагаються зробити усе, аби їхні кімнати стали для юних мешканців Білої Церкви скарбницею інформації, духовності й знань.

Можливо, важко повірити, але наступна філія – 3-тя – знаходиться далеченько від центру міста, у приватному секторі під назвою Залізничне селище. Цій бібліотеці близько 50-ти років. Спочатку вона складалася з 2-х кімнат, нині нараховує понад 300 кв.м., це – абонементи, читальні зали й 2 великих книгосховища. У фонді філії 28 тисяч примірників книг, брошур й журналів. Окрема гордість – Народознавча світлиця. Намальоване яйце символізує родину, чоловік й жінка – батька й мати. Діти підросли і полетіли у доросле життя за новими знаннями, хтось, вже отримавши їх, повертається до рідної оселі...

Бабусь в їхньому закладі немає, жартує завідувачка Ксенія Гнуда – одна з кращих бібліотекарів міста. І додає вже серйозно: персонал працює активно і з вогником, інакше читач не прийде. А його тут поважають: він повинен навідатися до їхнього закладу, кажуть, та знайти у ньому все, що побажає – і щире та добре ставлення, і потрібну літературу. Чи є у них спонсори? Так, звісно, є. Але не так вже й багато. Крім того, хотілося б відчувати більше уваги з боку держави.

Ксенія Гнуда, зав. бібліотекою-філією № 3 Білоцерківської міської ЦБС: «Не все у нас, безумовно, робиться за спонсорські кошти, є великий творчий доробок і нашого колективу. Знаєте, як говорять: «Є керівник, а є люди, які з ним працюють». Ніколи не було б успішного керівника, якби не колектив — працюючий і творчий. Робота бібліотекаря вона невидима, але вона допомагає навіть незримо у будь-якій ситуації. Людина, яку щиро зустрічають у нас, відчуває себе потрібною, так само, як і книжка. Адже ще древні говорили: «Людина була і буде з книгою у руці».»

Потім бердичівські майстрині бібліотечної справи відвідали Центральну бібліотеку для дорослих, де з ними вчергове поділилися цікавою й корисною інформацією. Їм є чим пишатися, не приховують господарі заходу. Великий колектив, очолюваний Петро Красножоном, звик вважати бібліотеку організмом, що буде живим лише тоді, коли змінюватиметься разом із суспільством. Людина не може без кисню, кажуть, а їхні заклади – без читача й книги. Тож у білоцерківській бібліосистемі, запевняють, завжди працюватимуть над тим, аби створювати умови для надання громаді того, чого вона очікує від бібліотеки. Споглядаючи за умовами роботи колег та результатами цієї роботи, у вищесказане неважко повірити, говорять гості. І у Бердичеві, і у Білі Церкві, резюмує Людмила Лисюк, пріоритетом слугує повага до читача. А значить успіх на ниві введення людини до світу книги є неминучим.

Людмила Лисюк, директор Бердичівської міської ЦБС: «Ми приємно вражені від подорожі, багато взяли нового для своєї роботи. Відчувається, яку увагу приділяє міська влада розвитку бібліотечної системи, відчувається, що бібліотеки тут працюють, що її працівники утверджують і популяризують українську культуру. Думаю, що доцільно проводити такі зустрічі: ми навчаємось новому, беремо для своєї роботи те, чого ще не мали. Ми навчаємось збагачувати свій світогляд.»

Тетяна Кущук, провідний методист Бердичівської міської ЦБС: «Ми у захопленні від гостинності білоцерківської землі, від гостинності її людей, від подорожі взагалі. Мабуть, усі бібліотекарі — люди творчі, але білоцерківська земля особливо багата на такі таланти. Хочу сказати, що окрім естетичного задоволення, ми почерпнули багато нових ідей й інновацій у бібліотечній роботі, і, мабуть, усі мої колеги погодяться, що отримали тут цілу гаму почуттів — від просто білої хорошої заздрості до бажання змінити щось у своїй роботі. Думаю, що ця поїздка піде на користь як нам — бібліотечним працівникам, так і нашим читачам.»

Автор: Олександр Єжель

Камера: Юрій Гавриш





Chatbubbles Коментарів: 0