Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox :)
Дивно наші люди розуміють свобо ...
Time 00:30 - 05-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Татьяна
Для Директор школи (23.235.227. ...
Time 23:57 - 04-09-2017
Тротуарною плиткою вистеляють підхід до майбутньої дитячої поліклініки
Chatbox Вася Бакс
для Аноним (91.229.240.90) -моз ...
Time 22:45 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Батько
Погоджуюся з попереднім комента ...
Time 22:40 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Дядько
Моя дівчина,наразі дружина прац ...
Time 22:34 - 04-09-2017
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Золотий Сазан
Наша вода
Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

Бердичівлянин Василь Комаров відзначив 103-й день народження

Time Додано: середа, 20 січ. 2010, 06:00 ( майже 8 років назад )

Бердичівлянин Василь Комаров відзначив 103-й день народження. Він - один із восьми довгожителів міста, котрі перетнули віковий рубіж. За плечима іменинника — 50 років трудової діяльності, вісімнадцять з яких Василь Дмитрович присвятив роботі у галузі транспорту. Родом чоловік із села, що у Московській області, тож змалку дізнався, що таке праця селянина. Особливо важко стало, коли родина залишилась без батька, розповідає іменинник. Протягом шести років перебував на керівних посадах у сільській раді, вів активну громадську діяльність. У 1943-му році Василя Комарова призвали до армії, бойові стежини привели його на Україну. Спочатку жив у Харкові, а коли досягнув поважного віку, донька Надія забрала батька до себе в Бердичів. Жінка розповідає, що Василь Дмитрович усе життя був вимогливим і до себе, і до інших. У 90 ще по гриби до лісу ходив, а на сто першому році зламав стегно і нині не може самостійно пересуватися. Проблеми зі здоров’ям — ось що найбільше засмучує іменинника.

Бердичівлянин Василь Комаров відзначив 103-й день народження

Василь Комаров, іменинник: «Жизнь проходит в болезнях. Я не вижу — это плохо, руки трусятся — тоже плохо. Сама старость — вещь не страшная, при отсутствии болезней она не так ужасна, как некоторые о ней думают. Иной раз хочется встать и идти, а не выходит, или в руки что-нибудь взять — тоже не получается».

Чоловік виростив двох дітей, трьох внуків і двох правнуків. Їхня турбота, каже, допомагає жити, рідні зичать дідусеві здоров’я і тільки здоров’я.

Надія Царапаєва, донька іменинника: «Я хочу еще побыть дочкой, хочу ощущать себя ребенком, хотя мне уже тоже скоро 60 лет. Очень хочу, чтобы мой папа еще долго жил, чтобы мы его не огорчали. Мы не всегда бываем к нему внимательны. Случается, после работы прихожу, с детьми проблемы, особо и разговаривать не хочется».

Після ста років кожен день — то ювілей, вважає міський голова. Василь Мазур привітав свого тезку зі святом. Якщо в родині є такі люди, вони стають для неї своєрідним оберегом. І в тому, що місто має довгожителів, велика заслуга рідних.

Василь Мазур, Бердичівський міський голова: «В кожній родині, де батька чи матір люблять і допомагають їм у такий складний час, живуть довго. Основа — це сім’я, і де є нормальне виховання дітей, там є гарне продовження. Де гарна сім’я, там є довгожителі».

Найстаршому бердичівлянину цього року виповниться 108. Тож Василю Дмитровичу ще є на кого рівнятися.

Автор: Інна Покотилюк

Камера: Віталій Сінєльніков





Chatbubbles Коментарів: 0