Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox :)
Дивно наші люди розуміють свобо ...
Time 00:30 - 05-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Татьяна
Для Директор школи (23.235.227. ...
Time 23:57 - 04-09-2017
Тротуарною плиткою вистеляють підхід до майбутньої дитячої поліклініки
Chatbox Вася Бакс
для Аноним (91.229.240.90) -моз ...
Time 22:45 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Батько
Погоджуюся з попереднім комента ...
Time 22:40 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Дядько
Моя дівчина,наразі дружина прац ...
Time 22:34 - 04-09-2017
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Золотий Сазан
Наша вода
Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

Бердичевом пронісся Вій

Time Додано: четвер, 16 вер. 2010, 06:00 ( близько 7 року назад )

У рамках осінніх гастролей до Бердичева завітав Львівський академічний обласний музично-драматичний театр ім.. Ю. Дрогобича. Провели артисти у місті всього один день, показавши одразу дві вистави: казку “Велике жабеня” для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку та п’єсу “Панночка” за мотивами повісті “Вій” М. Гоголя.

Бердичевом пронісся Вій

Театральні дійства проходили у міському Палаці культури. Саме його керівництво разом із очільниками міста та управлінням освіти зробили так, щоб бердичівляни могли насолодитися грою акторів одного з найкращих театрів України. Останнього разу колектив Львівського театру був тут навесні. Взагалі, кажуть гастролери, Бердичів вони намагаються не оминати. Звичайно, постійні перебування у дорозі дають про себе знати, але ці люди витримують усе.

Василь Калита, заст. директора Львівського академічного облмуздрамтеатру ім. Ю. Дрогобича: «Для людей, які працюють у театрі, це не робота, це стан душі. Усі негаразди, що трапляються в дорозі, можуть витримати тільки ті люди, які насправді люблять театр. Окрім творчого складу, який звик до гастролей, прилаштувався до подорожі й обслуговуючий персонал. Працюємо потужно, важко, але повторюся, що це не робота, це стан душі.»

Цей стан душі, що вирував на сцені, повністю і цілком передався глядачам. Більшість людей, які сиділи у залі, “Вія” вже читали, тож інтерпретацію режисера Львівського театру вони сприймали, як щось нове.

“Кожна баба — відьма!”. А найгірша відьма, яку тільки бачили у своєму житті загартовані козаки Явтух, Спирид та Оверко, це була дочка їхнього пана. Так вони повідали бурсаку Хомі, а також і глядачам. І вже через деякий час усі в цьому переконалися. Який тільки жах не наводила панночка після своєї смерті на бідного Хому, що тільки не робила та яких тільки заклинань не читала.

Усі емоції, усю таємничість ролі намагалася передати на сцені актриса Алла Латишева-Крук. Судячи з тиші, що у ті моменти панувала в залі, це їй вдалося.

Про цю роль між акторами ходять різні байки. Алла Латишева-Крук на них не звертає уваги, вона панночку відьмою не вважає.

Алла Латишева-Крук, виконавиця ролі панночки: «Вона звичайна дівчина дівчина з села, така, як і всі. Звичайна дівчина тільки панського роду, от її і вважали відьмою. До Хоми вона не з’являлася. Хлопці п’ють багато, і при такій кількості горілки ще й не таке може з’явитися.»

Так само любить роль Хоми і актор Олександр Латишев, хоча подібних він ще не виконував. Були більш ліричні та соціальні, а от гострохарактерні якось не траплялися, говорить чоловік.

Олександр Латишев, виконавець ролі Хоми Брута: «Коли роль зроблена, вона вся така рідна, що у ній все приваблює. Коли ти вклав туди свою душу, енергію, роль стає невід’ємною, наче твоє дитя. Звичайно, позитивного у Хоми дуже мало, якщо розбиратися, відсторонюючись від нього. Але я уже не можу так про нього судити.»

Наступного разу львів’яни обіцяють показати бердичівлянам щось нове. Для акторів та керівників храму Мельпомени важливо, аби люди на Бердичівській землі привчилися до театру та полюбили його.

Василь Калита, заст. директора Львівського академічного облмуздрамтеатру ім. Ю. Дрогобича: «Кошти для нас не ціль тому, що задоволення, яке отримують і діти, і дорослі, їхні подяки — це набагато більше за ті кошти. Ми до Бердичева їздимо давно, бо той глядач, який ходив до нас у радянські часи, став і теперішнім нашим глядачем. Так само й ці діти. Вони будуть виховані й культурні. Бердичів буде найрозвинутішим в області у театральному сенсі цього слова.»

Автор: Ніна Сільченко

Камера: Андрій Пеньківський





Chatbubbles Коментарів: 0