Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox :)
Дивно наші люди розуміють свобо ...
Time 00:30 - 05-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Татьяна
Для Директор школи (23.235.227. ...
Time 23:57 - 04-09-2017
Тротуарною плиткою вистеляють підхід до майбутньої дитячої поліклініки
Chatbox Вася Бакс
для Аноним (91.229.240.90) -моз ...
Time 22:45 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Батько
Погоджуюся з попереднім комента ...
Time 22:40 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Дядько
Моя дівчина,наразі дружина прац ...
Time 22:34 - 04-09-2017
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Золотий Сазан
Наша вода
Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

40 років першої плавки відзначили ливарники заводу “Прогрес”

Time Додано: понеділок, 04 лют. 2008, 06:00 ( більше 9 року назад )

Це свято — на честь ливарників заводу “Прогрес”. Вони відзначають 40 років першої плавки. 31 січня 1968-го вважається початком трудової біографії ливарного цеху № 17. З нагоди ювілею тут зустрічали майже 70 ветеранів праці. Серед них - Олексій Шабельник, Петро Маєрчук, Микола Сивобородько та Юрій Ярош. Прогресанти згадували масштаби будівництва 70-х років. Тоді зводили 17-й ливарний та 20-й модельний цехи, які тісно пов’язувало виробництво. З особливими почуттям люди говорили про перші трудові кроки свого колективу.

40 років першої плавки відзначили ливарники заводу “Прогрес”

Борис Швець, колишній заливальник металу ливарного цеху № 17: “Цех – це серце, всі дільниці працювали, на всіх дільницях була робота. І всі працювали. На той час на першій плавці працювало 50 чоловік, а потім поступово поповнювався колектив. Потім стало 500 у нашому цеху».

Микола Орехівський, колишній механік ливарного цеху

№ 17: “Була важка зима. Людям доводилося працювати по 15 хвилин, а потім йти грітися до майстерні, щоб не примерзали до металу руки. Але перша плавка дала нам можливість дізнатися, чи придатне це обладнання. Дещо змінили, дещо додали”.

40 років тому було відлито перші болванки і кілька плит та рам. Одержано першу партію продукції. За цими скупими словами - титанічна праця великої кількості машинобудівників, справжніх знавців ливарної справи. Вони згадують, як відливали деталі вагою до 18 тонн. Продукція заводу розходилася по всій країні та за її межами. Своїх товаришів по роботі ливарники називають людьми героїчної професії. Кажуть, що їм притаманні відповідальність за доручене, згуртованість та наполегливість. Працівники сімнадцятого пишаються, що їхній цех завжди був в авангарді виробництва.

Петро Маєрчук, колишній головний металург: “Були сильні бригадири та майстри. Це завдяки нашому керівництву. Були хорошої кваліфікації робітники. Всі задачі були під силу”.

Аксентій Мельничук, колишній начальник ливарного цеху № 17: “Це були головний ливарник Володимир Козловський – мій перший наставник та вчитель. Пізніше були інші керівники: Федір Мельников, головний інженер Петро Ягодін . Я поступово піднімався по сходинках ливарного виробництва».

Формувальнику із 40-річним стажем роботи Петру Ляшенку - 90 років. Францу Камінському - 80. У ювілейний день старійшини тримають у руках трамбовку. Кажуть: є ще порох у порохівницях! Ливарники впевнені: в їхньому виробництві все важливе - від початку і до кінця. В день 40-річчя першої плавки батько та син Кондратюки показують ветеранам свою майстерність.

Олександр Кондратюк, заливальник металу ливарного цеху № 17: “Старим нашим ветеранам, які прийшли на свято, ми показували, що ми можемо робити, що в нас є сила. Спасибі, що вони прийшли на свято нас поздоровити».

Віктор Кондратюк, плавильник металу ливарного цеху

№ 17: “Мені подобається ця професія, сам процес — метал, коли він у гарячому стані. Я пішов по батьківських стопах. Я ще малий був, у 4 класі, коли тато мене вперше сюди привів. Я мріяв сюди потрапити”.

Під час ювілейної зустрічі у 17-му цеху за годину злили у форми 3 тонни чавуну з 3-х електропечей. Це, кажуть ливарники, - плавка однієї вагранки, тобто шахтної печі.

Галина Борак не може приховати захоплення. Досвідчена кранівниця з нагоди свята, як колись, знову на звичному місці.

Галина Борак, колишня машиніст електромостового крану ливарного цеху № 17 : “Я 47 років 10 місяців 26 днів проробила на крані. І зараз хочу на кран і робила б тільки на крані! Якби була молодою, то попросилася б знову сюди, у ливарний цех. Другої роботи я не хотіла. Тільки цю. Я дуже задоволена, що сьогодні проїхала на цьому крані”.

Колективу ливарного комплексу ще з 70-х років притаманні дух колективізму та особлива заводська дружба, згадують ветерани. Тут вміли не лише працювати, а й відпочивати.

Ніна Гула, колишня машиніст електромостового крану ливарного цеху № 17: “Був дуже дружний колектив: усі жили, як рідні. Я з усіма тут зустрілася. Зараз не можу без сліз. Усі мені рідні".

Валентина Швець, колишня голова цехкому ливарного цеху № 17: “Починали з 7 бригад, потім цех розширився: стало 32 бригади. Всі робітники змагалися між собою. Вміли і відпочивати, об’їздили з екскурсіями всю Україну.

Хороші традиції попередників молоді прогресанти підтримують і нині. Вони намагаються бути першими у праці та громадських справах.

Павло Антощук, бригадир формувальної дільниці дрібного та середнього литва ливарного цеху № 17: “Я - лідер "Спілки молоді заводу "Прогрес" у нас у цеху. Займаюся організацією змагань з футболу. Виступаємо, посідаємо перші місця".

Через багато випробувань пройшов колектив ливарного комплексу, розказує директор ЕВП "Прогрес-литво" Станіслав Душевський. У 92-му довелося продати основний корпус через те, що литво не користувалося тоді попитом.

Станіслав Душевський, директор ЕВП “Прогрес-литво”: “Довелося закрити 1 корпус ливарного цеху. Вирізали обладнання, вивозили металобрухт. Ті, хто тоді працював, плакали. Цех знищували. Але ми раді були допомогти поновити ливарне виробництво. Головний металург С. Г. Лаптєв грав важливу роль. Ми залишили за його пропозицією той корпус, де була одна електропіч у 400 кілограмів. Зараз тут - 3 електропечі: в 1 тонну та 1,5 тонни."

На сьогодні, говорить головний металург Олександр Рудий, виробництво нарощує темпи. 2008 рік понад 160 працівників ливарного комплексу зустріли з хорошими показниками.

Олександр Рудий, головний металург ВАТ “Бердичівський машинобудівний завод “Прогрес”: “На сьогодні проведена реконструкція ливарного комплексу. Вкладено 5 млн. гривень. Зараз виплавляємо чавун, сталь та алюміній. За останній рік щомісячно - це 100 тисяч тонн завдяки потребі у литві. У перспективі на 5 років - будівництво нового сучасного ливарного комплексу. Він буде розрахований на виробництво 5 тисяч тонн сталевого литва".

До свята першої плавки ливарники готувалися із особливим настроєм. Кажуть, хотіли віддати шану всім ветеранам та тим, хто причетний до цієї справи. А про свою працю говорять як про почесне і захоплююче ремесло. Недарма щоденно живуть із вогняними салютами під час плавки.

Автор: Вікторія Кучерява

Камера: Віталій Сінєльніков





Chatbubbles Коментарів: 0