Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox :)
Дивно наші люди розуміють свобо ...
Time 00:30 - 05-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Татьяна
Для Директор школи (23.235.227. ...
Time 23:57 - 04-09-2017
Тротуарною плиткою вистеляють підхід до майбутньої дитячої поліклініки
Chatbox Вася Бакс
для Аноним (91.229.240.90) -моз ...
Time 22:45 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Батько
Погоджуюся з попереднім комента ...
Time 22:40 - 04-09-2017
Освітяни Бердичева готові крокувати у новий навчальний рік!
Chatbox Дядько
Моя дівчина,наразі дружина прац ...
Time 22:34 - 04-09-2017
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Золотий Сазан
Наша вода
Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

30-річчя школи-інтернату у Гришківцях: 2 телевізори, святковий пиріг і згадки про минуле

Time Додано: понеділок, 04 жовт. 2010, 06:00 ( майже 7 років назад )

Своє тридцятиріччя відзначила Бердичівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат, що у Гришківцях. До 28 серпня 1980-го року у селищі було закрито дитячий будинок, а вже 29-30 числа цього ж місяця до напіврозвалених приміщень привезли дітей з інтернатів усієї області. Ось тоді і зародилася ідея побудувати тут школу.

30-річчя школи-інтернату у Гришківцях: 2 телевізори, святковий пиріг і згадки про минуле

Віктор Гнатюк, директор Бердичівської спеціальної ЗОШ-інтернат: «Тут залишилось декілька приміщень колишнього дитячого будинку, які ось-ось мали завалитися.

Ми розпочали з перепланування старих приміщень, а тоді почали розбудову нових. У свій час до нас приїхав один чиновник, який сказав, що це не школа, “стройбат”.»

Будівельним батальйоном у складі директора, вчителів та вихованців і було добудовано школу. Спочатку — їдальню, потім — електричну підстанцію, тоді — спальний корпус та все інше. Усього, розповідає Віктор Гнатюк, вони звели 19 малих та великих приміщень, якими зараз може похвалитися інтернат. 30 років тому тут мешкало та навчалося майже 300 дітей. Сьогодні — 170, і всі вони особливі своїми долями й життєвими принципами, та головне вони —талановиті. На урочистостях, присвячених тридцятиріччю школи, діти і співали, і танцювали, і розігрували сцени з їхнього повсякденного життя. Яскраві костюми — справа рук вчителів та учнів — підтвердження того, що вихованці інтернату вміють усе: шити, вишивати, малювати і, звичайно, гарно вчитися. Щоправда, навчаються в інтернаті за спрощеною програмою, розповідає заступник директора Жанна Громніцька, бо тут живуть діти із психофізичними вадами. Випускники інтернату по закінченні школи вступають до профтехучилищ, більшість із них часто приходить у гості до своїх друзів і вчителів.

Жанна Громніцька, заступник директора з навчально-виховної роботи: «Коли ми спілкувалися з нашими дев’ятикласниками, які мали випускатися, то вони із задоволенням хотіли ще залишитися, якщо можна було б. і знаєте, це найвища оцінка нашої роботи. От поки йде адаптація дітей у новому колективі, вони приходять сюди до нас. І ті вредні, яких найбільше запам’ятовуєш, з якими найбільше доводиться спілкуватися, заспокоювати, можливо, вмовляти. Вони зараз приходять і сумують за школою.»

Вітало із невеличким ювілеєм директора та педагогів закладу чимало гостей. Серед них була Гришковецький селищний голова Зоя Стаднік. Вона добре пам’ятає і будівництво школи, і перших її вихованців. Зараз колектив інтернату та гришківчани гарно товаришують, разом влаштовують різні свята.

Зоя Стаднік, голова Гришковецької селищної ради: «30 років… Багато це. І кожного року, коли повертатися назад, були випуски, діти йшли всією Україною, і я впевнена, що вони з теплом і ласкою розповідали про ваш колектив. Не можна сказати іншими словами про вас, про зроблене, про напрацьоване тут, у цій школі.»

Кожна дитина по-своєму ставиться до рідного закладу: хтось любить, хтось не дуже, але всі мають певні почуття до школи і до вчителів. Особливо вихованцям інтернату подобається гарний відпочинок після довгого навчального року.

Олександр Шевчук, учень 7В класу Бердичівської СЗОШ-інтернату: «У “Березовий гай” їздили, у “Соколятко”. Цього року нас там гарно приймали, добре годували, відпочинок був хорошим. Наступного разу, коли ми приїдемо, обіцяли, що все буде якнайкраще.»

Жоден День народження не проходить без подарунків та святкового торту. У своє тридцятиріччя школа від меценатів отримала аж два телевізори. А директор закладу Віктор Гнатюк під бурхливі оплески погасив 30 свічок на ювілейному пирозі. «“Многая і многая літ” тобі, школо» — бажали закладу педагоги, учні та гості, які вже давно стали друзями.

Автор: Ніна Сільченко

Камера: Андрій Пеньківський





Chatbubbles Коментарів: 0